Додано
13.05.23 17:01:36
Важливі новини та нова історія!)))
Вітаю, дорогі читачі! Поспішаю до вас із важливими новинами, яких буде аж декілька))) В першу чергу хочу повідомити, що книга "Твоя на місяць" впритул наблизилась до фіналу! Залишився епілог, який я планую додати завтра і далі відправляю книгу у вільне плавання) Хто ще не придбав книгу за ціною передплати, зробіть це зараз адже після завершення її вартість значно зросте.
Анотація:
— Як це, вдавати вашу наречену? Ні, я категорично проти! — Ще тільки цього бракувало! Навіть якби мені доплачували за шкідливість, я б ніколи не погодилася на цю роль. От навіщо я тоді його поцілувала? Адже відчувала, що він небезпечний!
— Ти, мабуть, не зрозуміла. Це не пропозиція. Через тебе в мене виникли серйозні проблеми і саме ти допоможеш мені їх вирішити.
— І скільки часу триватиме ця вистава? — Я вже зрозуміла, що сперечатися з такою людиною, як Яворівський не було жодного сенсу. До того ж, я дійсно не хотіла йому нашкодити.
— Місяць.
— Весь місяць поруч з вами? Я збожеволію!
— Облиш. Я вмію бути турботливим, — на його обличчі розпливається хижа посмішка доповнена глузуванням. — От побачиш, ще сама благатимеш мене, щоб я дозволив тобі залишитися...
Також, хочу запросити всіх бажаючих на новинку "Її хороший хлопець", перший розділ якої вже доступний! Це історія про першу закоханість, сильні почуття і хлопця, характер якого далеко не мед))) З впевненістю можу сказати, що про такого хлопця, я ще не писала))) Ух, буде емоційно)))
Анотація:
— Отже, покидька звати Руслан… — задумливо хмикає Саша, а тоді різко зупиняється, і, спрямовує погляд на мене.
— А зі мною, значить, ти не боїшся йти додому? Може, я теж небезпечний, а ти знову так легко довірилася…
— Ні, ти хороший, — кажу без вагань. — Ти ж захистив мене, а міг би пройти повз і тоді, — о ні, я не хочу думати, що було б в іншому випадку. Я тільки почала заспокоюватись.
— І чому ви такі довірливі? — Саша негативно хитає головою, а тоді знову продовжує рухатися вперед повертаючи на пішохідний перехід, і я, відповідно, йду слідом за ним. Не знаю, звідки з'явилося це відчуття довіри, але я впевнена, що він хороший хлопець і точно мене не скривдить.
І заключна новина - знижка на завершену книгу "Випадковий зв'язок"
Уривок:
"— Я хочу піти. Просто піти…
— Щоб твій божевільний чоловік тебе знайшов, а згодом розправився? Чому ти так сильно мене не любиш, Інно? — Карпенко зараз говорить словами, які колись належали мені. Навіщо він це робить?
— Я просто не хочу наробити нових помилок, Дене. Ти одружився з моєю подругою, байдуже, що колишньою, але все одно я не збираюся розбивати вашу сім'ю, — здається, мої слова викликають в Карпенка миттєвий ступор.
— З ким я одружився? — Перепитує він, наче, реально не знає, хто його дружина. Капець якийсь!
— Ти забув з ким одружився? З Дариною Гончаренко! Я бачила ваше фото в соцмережі, — одразу випереджую його запитання, яке читаю на здивованому обличчі Дениса. Він зараз такий шокований, з точністю, як і я, коли побачила ту світлину.
Ага! Не очікував, що я дізнаюся? Я теж, чесно кажучи, здивувалася, наскільки виявилась тісною наша планета… От тільки, чому в Дарини не було жодного фото з дитиною? Хоча, може я помилилася і в них з Деном немає дітей? Яка тепер різниця…
— Так, годі, Інно. Це все занадто далеко зайшло. — Карпенко нарешті робить крок назад і мені одразу стає легше дихати. — Дарина не моя дружина. В нас з нею вільні стосунки, але не більше..."
D1uLyajw Твоя на місяць
HWBwrY1y Вибухова парочка
dnglA4fv Не чужий
12U2z9Dq ZTrW5a8x Врятувати мільйонера
sZX8y6LS NG51Ol6t Чоловік на одну ніч
Наталі Ліон
4230
відслідковують
Інші блоги
Вразив блог про Маріуполь. особливо на фоні того, що друкує вітчизняна письменницька (тут треба лапки) спільнота і видає за шедевр і перли гумору. По-перше, якість там - не особо. По-друге, не смішно взагалі. Ну, най сміються.
Вітаю, місяченьки! Ми з Вами вже давно, але розмовляли на тему того, як Ви почали писати. Однак сьогодні я б хотіла спитати саме з чого була розпочата літераторська праця:) Тобто в коментарях попрошу Вас коротенько розповісти
Челендж: Моє робоче місце — там, де народжується пам’ять Передусім хочу подякувати пані Єві Ромік за її мудрі поради та пану Сергію Ляховському за надихаючий допис у блозі: "Кожна історія — це внутрішній світ
Вітання найкращим у світі читачам! Ви можете спитати, чому саме зараз я вирішила поговорити про плани, а не в останні дні року. І я відповім, що мене тіпає від блогів про підсумки року. Підсумок один — у країні досі
Вітаю, любі Натхненники!!! Запрошую до зимово-різдвяного вайбу, фіктивних стосунків, справжнього ромкому та пристрасних цілунків) “Подвійні вершки” Уривок “НІЧ. Чую крізь сон, що щось шкрябається
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую. Шкода, що не встигла на подарунки (((
Натхнення Вам, здоров'ячка, миру та добра ♥️
(Ivanka), Наступного разу пощастить) Дякую!)))
Шкода що не встигла на подарунки, та ще ось цей промо HWBwrY1y вибиває не актвний(((( ніколи на подарунки не щастить
Наталі Ліон, Нічого, автору можна бути трохи заклопотаним. А я, вже свою гірку піґулку прийняла,*●*гарного, затишного вам вечора♡
Дякую))))
Іванна Яцишин, Прошу)
Юхуу, перший раз щось спіймала))). Щиро дякую за "Чоловік на одну ніч".
Ira Petriv, Будь ласка) Чекатиму на ваші враження після прочитання)
Дякую за 12U2z9Dq і dnglA4fv❤️
Кетлін, Приємного читання)
Дякую за D1uLyajw))
Елена Д, Будь ласка) Чекатиму на ваші враження після прочитання)))
Дякую
Nadya, Прошу)
ZTrW5a8x мій, дякую
Natasha Volodimirivna, Приємного читання)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати