«повернути втрачене…» на передплаті

Усім привіт. Відсьогодні на любовний роман «Повернути втрачене, або моя колишня бос-Ка» відкрито передоплату. Щиро вірю, що це не призведе до армагеддону, і ви сторінка за сторінкою поринатимете в любовну історію головної героїні Каміли. 

  Історія небанальна, інтригуюча. Сюжет швидко захопить детективними нотками, і захочеться зрозуміти, що ж там відбувається. Але найголовніше – з ким залишиться головна героїня??? Адже в книзі одні лише красунчики. 

  До речі, ось і вони:

 Тисніть на обкладинку, якщо досі не читали, щоб перейти до першої сторінки.

Фрагмент про те, як вона опинилась в його ліжку ;)

 Оглядаюсь, щоб знайти телефон, як чую повільні кроки, що наближаються до дверей. Завмираю та навіть затамовую подих. Двері трохи прочиняються - і я вже бачу обличчя свого залицяльника Дениса, який тепер впевнено заходить в кімнату.

-Каміло, ти вже прокинулась? З добрим ранком, - він, ледь посміхнувшись, мене оглядає. 

  Навряд цей ранок добрий. Я чомусь в ліжку свого залицяльника, з яким не хотіла форсувати стосунки. Хоча навіть не знаю, чи між нами щось було. І питати таке неабияк незручно. Будь-який адекватний чоловік на його місці зробив би висновки, що я якась пияка - і розірвав би зв’язок. Але з вигляду Дена розумію, що його погляд не змінився. Дивиться на мене так само як і раніше, наче милуючись.

-Денисе… Я не маю тут бути. Просто… - вкладаю руками волосся, пригладжуючи, щоб хоча б мати кращий вигляд, - вчора моя подруга пригостила мене коктейлем. З ним щось було не так і я, здається, не пам’ятаю нічого з тієї миті, відколи його випила.

-Хочеш сказати, що твоя подруга тобі щось підмішала? - Ден так примружується, що майже не бачу його зелені майже нефритові очі.

-Не знаю, - відмахуюсь, відвернувши голову до вікна.

  Соромно зізнатися, що коктейлів було декілька й усі вони були надто міцні, як для мене. Та стресова ситуація, що сталася напередодні, мабуть, штовхала мене випивати знову й знову в надії забути зустріч з колишнім. А врешті я забула посиденьки з Кірою й усю цю ніч, а зустріч з Платоном і душевний погляд його блакитних очей, як на зло, пам'ятаю до найменших подробиць.