На Кожного Із 4 БосІв – Знижка 10%

Вітаю, мої любі Бубоньки!!!

НА КОЖНОГО ІЗ 4 БОСІВ – ЗНИЖКА 10%

Спекотно… ніжно… солодко…весело… життєво…
ОБЕРЕЖНО!!! SO HOT !!!



"ТИ МІЙ БОС?!" 

Уривок:
   «Хлопець стиснув її щосили в своїх руках, і з жадібністю припав до її вуст. Смачні… солодкі наче полуниця… так, так… саме полуниця… солодка, ароматна і соковита. Їси і не наїсися. Його руки стиснули в кулаку її блузку на спині… Пристрасть та шаленство – бо ще, як можна назвати те, що відбувається?!
   Він відчував її аромат, - солодкі нотки полуниці та диких квітів… Знову полуниця.
   Доки дихання з серцебиттям прискорювалось, - вони забулись, де знаходяться. Шум… танці… люди… все повз них. Доки, чийсь голос не обірвав цю неймовірну та солодку ейфорію під назвою цілунок «незнайомців»».


"Я ТВІЙ БОС!"

Уривок:
« Двері ліфта відчинились і Анна вилетіла з «клітки», залишаючи «лева» одного.
   Олександр облизав губи, насолоджуючись ванільним смаком.
   Вау! Мене штирить! Смачно, пані Анно… дуже смачно… Ми повторимо це, я обіцяю.
   Він вийшов із ліфта, пройшов по величезному холу, і вийшовши на вулицю оглядівся. Анни вже ніде не було.
   Тікайте пані Анно… тікайте… Завтра, все одно, ви будете в моєму кабінеті.
   Усміхнувшись, він поспішив на парковку, де було його авто».


 «ТВІЙ БОС – Я!»

Уривок:
« — Знаєш чому, мене так здивувало твоє ім’я, Єво?
   — Чому ж? — Вона наблизила своє обличчя до його і вловила аромат туалетної води. Приглушені нотки деревини, мускусу… справжнього чоловіка.
   — Бо я, - Адам. — Він усміхнувся і подивився на її декольте. — Ну, Єво… яблуко приготувала?
   — Тебе звати Адам? Реально? — Вона мило засміялась. — Адам, ти вже грішиш… підійми очі.
   — О, Єво… Відчуваю себе в Раю.
   — Вибач Адам, але зараз… я маю працювати і…
   — І?
   — І чекати на нового боса.
   — Приємно познайомитись. — Адам простягнув їй руку і усміхнувся».


«БОС ТУТ Я!»

Уривок:
  «Сара на мить заплющила очі, чіпляючись за Красунчика, але через кілька секунд, відчувши на собі прохолоду ночі та незвідану швидкість, - вона розплющила їх та з захватом посміхнулась. Вона поклала свою голову на його спину, ховаючись від вітру. Кайф та насолода від чогось нового, адреналін та повна ейфорія від відчуття польоту, - захопили її настільки, що вона не одразу розчула голос Даниїла, який перекрикував рокіт «харлея».
   — Ну як тобі?
   — Це не-ре-а-ль-но! — Її голос зірвався на крик.
   Даниїл вишкірився на всі тридцять два. Насолода від того, що за його плечима сидить неймовірна Красуня, якій до вподоби байк та швидкість, - він почувався наповненим… він почувався щасливим. Це відчуття давно зникло з його життя, і відчувши його зараз, він не міг його сплутати ні з чим іншим».