Про Денеєна і нагінату

Блог все ще про ось цю книгу — Демони, монахи та інші ненадійні особистості про надхнення, яке приходить з найнесподіванніших місць і серйозний підхід до несерйозного (я діва, і навіть якщо ні слова про це не напишу, знати мені потрібно).

Зараз вже не пам’ятаю навіщо мені були потрібні залізовмістні піски (можливо я десь побачила згадку про них і стало цікаво, що то за звір), але ці піски вивели мене на Японію, в якій з таких пісків отримували метал, такої собі якості. Через що самураї старалися закінчити бій з одного удару, бо другого прославлена катана могла не витримати.Справді хороші мечі там робили з привозного металу, а пізніше навіть з рейок, які банально крали))

З піску увага переключилася на дивний бронзовий меч — церемоніальний. А під статтею про цей меч було посилання на статтю "Чому нагіната вважається жіночою зброєю". Жіноча зброя мене теж зацікавила. І ні, нагінатою розмахували і чоловіки, це взагалі спочатку була зброя бідняків, прийшла вона з Китаю, а там була схожа на ту саму косу, присобачену на посох, яка описана в моїй книзі. Але, як не дивно, в Японії ця штукенція вважалася мечем. І битися нею вчили всіх дружин і дочок самураїв.

І ось тут я дізналася насправді дивовижну річ. До якогось там віку, в якому самурайських жінок почали берегти для заміжжя, як породистих конячок, ось такі дами могли за відсутності чоловіків захистити будинок від цілої банди. І на війну вони ходили, цілими натовпами. І командирами могли бути. І головами будинків. І нікого це не дивувало, бо з нагінатою в руках можливо не підпустити сильнішого чоловіка занадто близько, що його силу нівелювало.

І, да, мені дуже-дуже захотілося вручити таку диво-зброю хоч комусь. І саме після цього у книги про демоно-мутантів і Марину не лишилося шансів бути не написаною. Я дивилася як вимахують нагінатою сучасні дівчата. Розбиралася в видах і формах. Про якусь самурайську війну читала, де було декілька героїнь, котрі всіх врятували... А потім написала про хлопця, який зі щирою любов’ю знаходить свою "алебарду"))

І ось навіщо я на це все час витрачала?

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Olinelin
23.04.2023, 13:58:00

Дякую. Люблю історичні факти і цікавінки про які я не чула ніколи

Тетяна Гуркало
23.04.2023, 16:19:12

Olinelin, будь ласка))

avatar
Аня Осадчук
23.04.2023, 11:45:50

Спасибі за цікаву інформацію,піду подивлюся про нагінати (фото).

Тетяна Гуркало
23.04.2023, 12:55:52

Аня Осадчук, будь ласка))

Дуже цікаво, дякую що розповіла)

Тетяна Гуркало
23.04.2023, 10:19:06

Анастасія Хорувата, будь ласка))

Інші блоги
Цікавинки про «ел» і новий відгук ❤️
☕️ Я почала писати книгу "ЕЛ" в 2020 році… Дати в романі невипадкові))) Повернулася до неї і дописала лише в 2026. ☕️ Деякі герої мають реальних прототипів. АЛЕ я ніколи не краду душу повністю ;) Прототипи на сторінках
Що робити далі?
Вітаю! *Невеличкий відступ* Хто не бачив, у попередньому пості я сказав, що оновилася [ Хуртовина ] *Усе, перепрошую, повертаюся до теми* Про що я хотів поговорити? Так це про те, що кожен з нас (не важливо, читач ти
Гра почалася
Вітаю, мої неперевершені ❤️ Ну що ж, майже три години тому вийшла глава, яку переварити не так просто. Вперше за десять років з Марини злетіли маски, і можна подумати, що це вина (чи заслуга) Сергія. Можна припустити,
Гарячіше еротики: прошепотів йому на вухо...
ЗРУЙНОВАНА ГОРДІСТЬ УРИВОК (додайте книгу в бібліотеку, щоб не пропустити оновлення) “— Коли ми будемо в Англії — я найму тобі хорошого вчителя з кавалерії. — Навіщось прошепотів йому на вухо Норман, не бачачи,
Коли не можеш володіти жінкою, обізви її відьмою.
У новій частині "Останній вирок. Щоденник пані Звізченської", яка вийшла вчора ввечері, Гелену судять за злочин, якого вона не вчиняла. Грабовецький зловтішається, пані Єва єхидно посміхається, бургомістр поправляє
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше