А давайте трохи поговоримо про найболючіше питання для всіх літераторів.
Так, про критику. Як її сприймати і чи сприймати взагалі?
На мою думку, це атавізм і рудимент минулої епохи. Як би ми до того не ставилися — з приходом Інтернету літературний процес кардинально змінився. На краще чи гірше — то інше питання. Але факт незаперечний.
У ті часи, коли книги писалися три, п’ять, десять років, а роман, перш ніж стати книгою, спершу друкувався у журналах чи газетах у вигляді уривків, в його обговоренні був сенс. Автор мав час осмислити зауваження і скорегувати свою працю. Якщо вважав їх слушними.
Тепер, коли на написання відводиться заледве кілька місяців (комерційні автори не дадуть збрехати, після підписання угоди, текст має бути завершено не пізніше як через 120 днів) щось змінити — банально не вистачає часу.
А головне — справжній критик, здатний фахово розібрати текст і проаналізувати його, то вже майже легенда. На кштал динозаврів. Про яких усі чули, але живим ніхто не бачив. То ж ті, хто звертає автору увагу на одруківку чи логічну/технічну помилку вже виглядають справжніми зубрами. Бо більшість критичних відгуків зводиться до коментів типу «Афтир, випий йаду» або «Такі бздури не читав і читати не буду».
Звісно, у кожного своє бачення ситуації, але як на мене, найсуттєвіша критика — це відсутність читацького попиту. Якщо ваш твір не читають і тим паче, не купують, то усі позитивні відгуки виїденого яйця не варті. І навпаки… Якщо твір користується увагою, якщо на сторінці тисячі відвідувачів і підписантів, можете сміливо ігнорувати будь-які зауваження, що до вашої літературної майстерності. Бо не вміння писати слова, складати реченні і грамотно розставляти розділові знаки свідчить про майстерність літератора, а його здатність прикувати увагу читачів до змальованої ним історії.
Боріться за увагу читача. Лише його прихильність справжнє мірило вашого таланту. Все інше від лукавого і не варте ні часу, ні нервів.
Успіхів усім, натхнення і нових, неповторних, неймовірно цікавих текстів.
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДо речі нещодавно на мої очі попав коментар читачки, під книгою однієї авторки, після якого я не могла спинитися сміятися
" Дуже гарна книга, шкода тільки, прочитати не можу, чи то читати не вмію, чи то мова не Українська" Звичайно для автора це скоріш за все образливо, але я думаю іноді потрібно підходити до всього з гумором. Бо і в мене є коментарі з котрих сміюся.
Таміла Калас, І я читала цей комент, думаю малося на увазі, що страшно безграмотно або суржик. Але тут бачите як, кожен зрозумів по-своєму, то коментатор не тільки читати, а висловлювати думку не вміє
Моя думка в тому, що головне не плутати критику з хамством і хейтом. А всі конструктивні й аргументовані відгуки радше плюс у карму автора, ніж мінус.
Валера Дорович, На розсуд автора) Хоча, так, краще хоч якийсь відгук, ніж тишина в етері
Я одна з "зубрів")) Якщо в тексті багато помилок і одруківок, а історія цікава, то, мабуть, книжку до кінця дочитаю, але без зірочок і подальшого читання автора. Так приємно, коли читаєш зікаву і захоплюючу історію, та не відволікаєшся на виправлення. Дуже шкода, що для більшості нинішньої молоді, граматика не має значення.
Alesia, так життя взагалі річ спонтанна. який настрій - така і тема. тут же блоги, а не підручник з параграфами, які витікають одне з одного. завтра буде гумор - напишу про сонячне затемнення. чи має бути обов'язкова прив'язка до попереднього? то вибачайте
Я за здорову, конструктивну критику, хоч іноді забороняю коментарі, на жаль надто все сприймаю до уваги. Колись у мене була інша сторінка на Букнеті і тоді мені відома авторка написала коментар до книги, якщо коротко то " Моя вчителька української мови мала б зробити собі харакірі... і.т.д" :)
Таміла Калас, так у тому й річ, що тепер фактично відсутня здорова і корисна критика. а чіхати чуже ЧСВ, нахіба треба.
Дуже правильний, як на мене підхід, звертати увагу в першу чергу на те, чи цікаво людям читати. Чи вдається авторові зачепити емоції, викликати бажані почуття. Це найважливіше. Звісно, буває, що в змісті якісь неточності, ляпи. Наприклад, я одного разу описувала, яку пісню співав герой під гітару і переплутала ім'я реального виконавця, чия то пісня. Мені вказали на це після багатьох місяців читання. Аж тоді хтось зауважив. За таке я вдячна. Або граматичні помилки, описки. Від цього ніхто не застрахований.
Загалом, варто фільтрувати критику на конструктивну, яка помагає рости і дурниці, які не варті уваги.
Дякую. Успіхів вам.
Лариса Бондарчук, один метр розповідав, як він записався настільки, що гг герої приїхав у бар на мотоциклі, а коли вийшов з бару, то сів у сідло і поскакав ))
А деякі автори вимкнули в себе коментування, і критика їх зовсім не хвилює))))))))))
Лариса Бондарчук, бережуть нерви)
Критика це гарна штука, вона спонукає автора змінюватися, ставати краще, працювати над собою. Якщо вона конструктивна. Образи і все таке --- це хамство, а не критика. Стосовно аудиторії - її шукати треба, а не сидіти на дупці, мріяти, або думати я прийшла сюди і фсьо решта деталі. А воно якраз навпаки. Треба працювати. Багато і плідно на результат! Соцмережі, реклама. Бажаю успіху!
Каміла Дані, нема за що) просто це тема іншого допису. навіщо вінегрет робити)
Критика гостро ранить автора, як би він не віднікувався чи робив вигляд, що йому байдуже. Але... Вміння реагувати на різні зауваження - сприймати чи не звертати уваги - це залежить від досвіду, мені здається. Початківцеві дуже важко, коли він тільки виклав твір для читача, трепетно чекає реакції... І комусь щось не сподобалося. А той, хто писав багато - знає, критика завжди буде, треба реагувати спокійно.
В час електронних книг критика відходить на другий план - бо є читачі, значить, текст норм))
Я реагую на критику спокійно, але все одно іноді дряпає))
Лариса Бондарчук, 100%
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати