Любі читачі!

Запрошую вас приєднатися до читання новинки від Єви Райн 

"Мама на годину"

– Ти хто така? – під крик малюка на руках, сканує мене непривітним поглядом незнайомець типу “навіть в його сторону не дивись, до добра не доведе!”

– Я… чоловік на годину! – відповідаю.

– Чоловік? Справді?

– Ну, тобто я не чоловік, але на годину! – випалюю і розумію, що це звучить ще дурніше і… двозначніше.

Відповідальність у вигляді малюка звалилась на голову бізнесмена Влада так несподівано, що перекреслила всі його плани. Що робити, коли все летить шкереберть? Може, попросити допомоги в легковажної і юної "мами на годину", яка так вчасно з'явилась в його житті?

Якщо ви раптом пропустили, нагадую, що на моїй сторінці почалася публікація нового роману “Донька заклятого ворога”. Історія обіцяє бути гарячою. Приєднуйтесь!

– Треба ж таке! Дочка самого Мезецького прийшла просити мене про допомогу. Що це? Доля? Злий рок? Чи мій шанс розплатитися з твоєю мерзенною родиною?

Він вимовляє це з явним задоволенням.

– Вибачте, я піду, – підхоплююся зі стільця. – Перепрошую, я не знала, що це ви… Мені вас рекомендували… Я не знала вашого імені… – задкую до виходу.

– Стояти! – командує адвокат, і я завмираю. – Хіба тобі не сказали, що безоплатно я допомагаю лише жінкам, які потрапили в біду, у відчайдушне становище і не мають чим платити? А з таких як ти я беру подвійний тариф і не гарантую результату!

Нижче опустити очі неможливо. Упираюся спиною у двері, але не ризикую відчинити. Я не знаю, чого чекати від цього чоловіка. Можливо, з іншими він був делікатним і стриманим, іншим допоміг, а мені точно не допоможе. Будь-кому, тільки не мені.