Вітаю любі, вирішила розбавити трохи ваш, а заодно і свій вечір!

А тим часом Роман Андрійович, не зволікаючи, взявся за прибори. Я теж взяла свої, але дивитися як він їсть, було куди цікавіше. Він різав, шматочок за шматочком і клав до рота, ретельно прожовуючи, а потім повторював. Та в якусь мить він просто наколов великий шмат запеченого м'яса і широко розкривши рота, вкусив. Він різко крутнув головою в один бік, а вилкою з м'ясом в інший, намагаючись відкусити шмат. Здається, я навіть почула щось схоже на ричання. Потім він з задоволенням жував, заплющивши очі.

Я не дуже зналася на етикеті, та від цієї його дії навіть виделку випустила з рук. 

Зрозумівши, що майже нічого не з’їла, і що весь час дивилася за босом, швидко опустила очі до тарілки.

—  Кажуть, що еротика спокушає, але, як на мене, немає нічого спокусливішого за те, як їдять люди. Ти можеш продовжувати спостерігати, я не проти.

Я, спіймана на гарячому, не знала куди подітися. Взялася різати стейк, та в мене нічого не виходило. Лише було чути дзвінке скреготіння ножа по тарілці. 

А тим часом Роман Андрійович доїв останній шматочок, зробив ковток зі склянки і, з посмішкою справжнього хижака або дикого кота, відкинувся на стільці, примружившись, і вперся поглядом об мене.

—  Давай допоможу, бо ти явно не справляєшся. —  Я не встигла отямитися, як він вихопив з моїх рук прибори і почав обережно різати мій стейк. 

—  Ти їси як горобчик. Може тебе ще й погодувати?

Також на "Особиста вендета" - знижка 

Поспішайте, щоб придбати вигідно до 00:00