Привіт! Останнім часом стартує багато цікавих новинок про кохання. Хочу запросити всіх, хто досі не поринув у мій новий роман «Повернути втрачене, або моя колишня бос-Ка»

Фрагмент:

 Мій погляд тане в мальовничому букеті червоних троянд, і я мимовільно вдихаю їх аромат, коли мій залицяльник тисне на гальмо - і зупиняє свій Рендж Ровер біля воріт за якими котеджні будинки. 

-Я все-таки сподівався, що ти мене запросиш до себе, - зізнається Ден, повернувши в мій бік голову.

  Денис - солідний чоловік з невеликим гострим носом, вольовим підборіддям. Темно-русяве волосся у нього сьогодні, як і завжди, бездоганно зачесане на один бік. Працює у великій компанії. 

-Я обов’язково запрошу тебе, але не зараз, - відповідаю, мило усміхнувшись, щоб згладити свою відмову.

  Він проходиться по мені вивчаючим поглядом.

-Каміло, ти надзвичайно вродлива. Я з нетерпінням чекатиму наступної зустрічі. 

  Тану від компліменту й сама нахиляюся, щоб поцілувати його першою. Він впивається в мене, наче голодний. Підсуває до себе, але я кокетливо відсуваюся назад, закидаю світлі пасма за плечі - і вже хочу вийти з автівки, як Ден ще запитує…

❤️❤️❤️

А от ще одна цікава новинка – роман Єви Райн "Мама на годину", який обіцяє бути захопливим. Я вже почала читати. Доєднуєтесь теж, бо попереду, я впевнена, що нас чекає історія від якої буде важко відірватися. Тим паче ви лише погляньте, який на обкадинці красень. Ну як не зазирнути? Тисніть на обкладинку.

– Ти хто така? – під крик малюка на руках, сканує мене непривітним поглядом незнайомець типу “навіть в його сторону не дивись, до добра не доведе!”

– Я… чоловік на годину! – відповідаю.

– Чоловік? Справді?

– Ну, тобто я не чоловік, але на годину! – випалюю і розумію, що це звучить ще дурніше і… двохзначніше.

Відповідальність у вигляді малюка звалилась на голову бізнесмена Влада так несподівано, що перекреслила всі його плани. Що робити, коли все летить шкереберть? Може, попросити допомоги в легковажної і юної "мами на годину", яка так вчасно з'явилась в його житті?