«заборонене завдання» - Знижка

Вітаю, мої любі Бубоньки!!!
Сьогодні діє

ЗНИЖКА 10% НА КНИГУ

«Заборонене завдання»
(тицяйте по назві книги і перейдете на неї)

ІСТОРІЯ КОХАННЯ
ВИКЛАДАЧКИ ТА СТУДЕНТА


Готові до суцільної насолоди? Тоді запрошую поринути у історію кохання студента та викладачки. Ця книга - поцупить ваше серце.
Щось солодке, заборонене, сучасне та у дусі коледжу.

Уривки:

Тепер ти від мене нікуди не втечеш, Ніколь Вайт.
Вона продовжила щось говорити до студентів… тобто і до мене, але я реально не міг зосередитись на парі. Мене хвилювало лише одне, як знову поцілувати ці смачні губи. Цей стан, ця фігура... в спокусливій спідниці, ці рухи… вона ідеальна.

Відкинувшись на стільці, я гриз ковпачок на ручці і уявляв, що я можу з нею зробити. Це ж треба, щоб доля викрутилась так, і Ніколь виявилась моєю викладачкою. Знаю, буде важкувато ховатись від сторонніх, але нічого так не збуджує, як заборонені та таємні зустрічі… Десь у бібліотеці… Порожньому кабінеті… Я знайду місце, де ти будеш моєю Ніколь Вайт і це станеться дуже скоро.

Пара проходила за тим, що вона розповідала про літературу, яку ми будемо з нею вивчати, за нашими швидкими поглядами і її червоними щічками. Я знав, вона згадує той поцілунок і міг точно сказати, що вона бажає це повторити. Без проблем, крихітко.

Пролунав дзвінок. Лекція закінчилась, і я планував поговорити з тією, яка поцупила мій сон.

Я чекав, коли всі залишать аудиторію, щоб спуститись останнім. Нарешті людей ставало все менше, і я мав подумати про конспірацію, тож голосно промовив, підходячи до її столу.

— Міс Вайт, можна запитання, що до сонет Шекспіра? — Ми зустрілись поглядами, а потім вона провела очима тих, хто виходив останній. — Так, звісно. — Ніколь вся затремтіла, крутячи олівця в руках.

Я зачинив двері, і розвернувшись, рушив до неї. Вона шоковано дивилася на мене, і здогадавшись, що я хочу зробити, простягнула дві руки вперед, зупиняючи мій порив.

— Що таке? Я зачинив двері. — Я зробив крок і уперся об її гарячі долоні.

— Містер Блек… Ви мій студент. Я ваш викладач. — Ніколь облизала губи і мене накрило.

— Нещодавно я цілував тебе, і ти була зовсім не проти. І я дуже хочу це повторити. — Я взяв її пальці в свої жмені, і стиснувши їх, промовив. — Я так багато думав про тебе Ніколь…

— Містере Оуен… Я тоді аж ніяк не знала, що ви мій студент… І тоді я була під впливом адреналіну… Тож… ніякого продовження бути не може. Той поцілунок…

— Був неперевершений. — Я нахилився до неї і відчув її важке дихання на своєму обличчі. — Я хотів знайти тебе…

— Ти назвався Блеком…

— Мене всі називають на прізвище…

— Ти мій студент, Оуене… той випадок в провулку, - ми повинні все залишити в минулому. Я вдячна тобі за те, що ти заступився за мене, захистив мене, я ніколи цього не забуду.

— А я не забуду твої смачні губи і збираюсь тобі нагадати, що нам обом це сподобалось. — Я нахилився торкнутись її губ своїми, але вона відвернулась.

— Містере Блек!

— Бубонько… Який я тобі «містере»?! Ми наодинці.

— Так, давай по-порядку. Ти мій студент. Я твоя викладачка. А ще у тебе є дівчина, про яку ти геть забув коли… цілував мене. Та й я не краща.
— У тебе хтось є? — Мені стало не пособі, уявляючи її з кимось іншим.

— Все інше тебе не хвилює? — Її брова вигнулась.

— Ні, не хвилює. Ми можемо не афішувати наші відносини. 

— Які відносини?! — Вона вийшла з трансу, і відштовхнувши мене, додала. — Між нами нічого не може бути. Зрозумій це. 

— Які між нами будуть, вірніше вже є, просто ти упираєшся очевидному факту. — Я повів бровою та нахабно усміхнувся.

— Блек… Містере Оуен… Між нами може бути лише робочий процес… — Вона зашарілась від власних слів.

****
НЕ ЗАБУВАЙТЕ ПРО НОВИНКИ, ЯКІ ОНОВЛЮЮТЬСЯ КОЖНОГО ДНЯ.

ВОНА МІЙ БОС

«ВІКЕНД ДЛЯ БОСА»


******
ТАКОЖ ЗНИЖКИ В МОЇХ КОЛЕГ
Колишній ворог
Час Героя