Вітаю всіх!

Вирішила трохи поділитись закулісними подіями книги Чорний діамант корони. Точніше, тим, якою вона мала б бути, і чому не стала.

Головний герой - Рейнар ле Фадор - був задуманий, як, хоч і цікавий та харизматичний, але антигерой, і в кінці книги його чекала жорстока розплата.

Дам'єн - фамільяр Ліари - мав бути її загиблим нареченим, котрого вона й втілила у фамільяра, щоб згодом повернути до життя. А в його смерті був би винним ле Фадор.

Але, як іноді трапляється, герої збурились й відмовились від такого розподілу ролей, й мені довелось швидким темпом змінювати концепцію сюжету та вводити нових персонажів.

Чому я хотіла зробити Рейнара саме таким? Можливо, тому що не відійшла від ПОПЕРЕДНЬОЇ ІСТОРІЇ, з котрої виходити мені, коли чесно, і не хотілось: настільки затишно мені там було. Та й розлучатись з сімейством Драганарів - бажання не виникало. Але туди я ще повернусь))

Мабуть, з цієї причини в мене й виникла дивна антипатія до власного ж героя... Але йому вдалось переконати мене, що не такий вже він й поганий і, взагалі, набагато кращий, ніж я про нього думаю)) Не Колвін, звісно, але не всім же бути такими майже ідеальними)) Проте, не монстр. Монстри тут інші. Є й посеред людей, але здебільшого - нелюди та нежиті (не плутати з застудою!), і живляться вони життєвою енергією. Хоча, декотрі люди це вміють робити навіть в реалі...

Тож, запрошую до своєї історії Чорний діамант корони: пригоди гарантуються))

А ще можна пошукати пригод на сторінках цікавої фентезі-історії Тінь та полум'я з її інтригуючим сюжетом та харизматичними героями.

Незвичну магію - її опис мене аж захопив - можна знайти у книзі Відьма та декан, події котрої розгортаються на просторах світу, альтернативному нашому. До книги додаються БОНУСИ - гарячі))

Всім миру й злагоди!