Авторські сентименти :*)

"Правда - то самотнє слово" тепер цілісна та завершена. Це була водночас і дуже довга і надто коротка подорож. Я щаслива, що змогла завершити цю історію саме так, як хотіла.

Дописуючи останні сторінки, вчора весь день усміхалася. Я справді не перебільшую! Останній розділ вийшов неймовірно душевним. Знаєте це відчуття, коли герої самі ведуть вас історією? Так сталося і цього разу.

Епілог я вже давно збиралася зробити саме таким. Легенда, що оспівує улюблених народом правителів Імперії Сонця... Хоча з охочим поговорити богом Вітром ви знайомі тільки заочно, думаю, за почерком здогадалися, хто саме автор цієї легенди, до неподобства романтизованої і не цілковито точної... Втім, легенди і не мусять бути достовірними, "будь-яку хорошу історію не гріх і прикрасити".

Не знаю, чи готова я відпускати героїв. Ще стільки всього хотілося б сказати... Але цю подорож завершено. Залишається тільки здогадуватися, як влаштувалося їхнє життя після сакральних слів "Кінець історії".

Візуалізувати я встигла тільки нашу "епічну четвірку", хоча мала намір намалювати також Віолу та Дара з Квітаною. Втім... хто знає, може, ви і їх побачите... з часом...

Яскрава, впевнена і просто фантастична Ясмина... Найперша в історії жінка-ректор академії, яка тепер відстоює права жінок в патріархальній Імперії Сонця. Чую я, гряде час змін...

- А як щодо вас трьох? Що ви в цей час робили?

- А що ми... Ми пішли в бар, - Ясмина знизала плечима.

- Хто б сумнівався, - я пустила очі під лоба.

Ясмина знову змизала плечима, мовляв "що може бути природніше?"

Так, цей вампір на перший погляд може видатися трохи моторошним. Так, він буває схожий на примару. Так, професія в нього специфічна. Але щойно познайомишся з Веремієм ближче, розумієш, який же він класний! Як бонус, час від часу він ще й дуже милий кажанчик! А який з нього вийшов тато!...

- Твій оптимізм - це продукт тяжкої праці над собою чи вроджений дефект? - дошкульно спитав вампір. Він, схоже, грає роль суворого голосу розуму в цій шаленій компанії.

Юнак із почуттям гумору, піромаг, студент, військовий, неперевершений стиліст... Юлій - то моя окрема гордість. Можливо, згодом Квітана і Юлій насправді стали братом і сестрою, а матуся нашого руденького таки дала йому спокій... Він з Лілею - чудова пара!

Я зміряла поглядом його червоний фрак, чорні штани та стильні замшеві туфлі. А ця зачіска…

- Та я просто сама харизма! От побачиш, у залі всі дівчата будуть за мною бігати.

- А ти будеш бігати від них, - м’яко засміявся Ерот, висовуючи голову з карети. - Одружився б ти вже, нарешті. Тебе ж дбайлива матуся з розуму зведе.

- Ага, зараз. Мене в храм можна затягнути хіба зв’язаного і без свідомості, - скривився руденький.

Ерот - той самий небезпечний чоловік, який після п'янки єдиний пам'ятає все-все... За словами Квітки, "харизматичний, хитрий і красномовний". Цей безнадійно закоханий романтик нарешті здобув своє заслужене "жили вони довго і щасливо"...

- Ти просто не знаєш, яке прекрасне буває кохання, - журливо усміхнувся Ерот.

P.S.Ще раз дякую вам усім, що пройшли цей шлях зі мною рука в руці!

P.P.S.Ні-ні, що ви, я не плачу!... Це просто сентименти в око втрапили!