Важливі новини та подаруночки

gCHWis3-4QuOagMvhfBDcLw71eNAr57slQNBGXtLRR9GOoG-TZu3mIDMrEKWajRKn9iFvqgCtzpmhGox8zMKEN_gE4Tl80oNVYW7U6evxcx3fpolNcQ5XaR_XCWOchMQ52QW7Too5lgMjnxo1sm4oY8


 

Вітаю, любі читачі!  

Сьогодні ділюсь важливою новиною та знижечкою)

Ось такий арт до історії Стасі і Кажана мені згенерувала нейромережа) Як гадаєте. схожі Кажан і Стася вийшли? Чи ви собі по-іншому їх уявляєте?  

iYw69Gn99GtdR4KE7Mio_pgkJP6Omoe4CyQhOxzotpOhQkOc3mrkjqtkRgCP1JRrgmoG1PBWtovhwSPciHA_VxQM1qVdkM39tkCwjZzFNutLG62xQumqJXs43whpctGIlMUfnty0okrG2qmf-Vxx2Lw

 

Уривочок з нового розділу

 

Швидко вечеряємо та лягаємо спати. Уступаю Стасі ліжко, а собі на підлозі намощую плед на більш-менш товстенький килимок. Їх тут кілька, є з чого обирати, або, як варіант, зтягнути всі на купу. 

– Ти що робиш? – запитує Стася. 

– Спати збираюсь. 

– На підлозі? 

– На килимі. Це… тепло і зручно. 

– Ага. Просто п’ять зірок! 

– Ну три точно є.

– Кажане! – швидко зістрибує до мене з ліжка, дивиться в очі. Я аж гублюсь, щось знову вигадала? Це вона добряче вміла. – Я що, кусаюсь? – миттєво обеззброює, заглушує голос розуму і весь навколишній світ своїм питанням. 

– Що? Звісно ні, до чого ти це… 

– Якщо ми так кохали одне одного раніше, то чого ти… уникаєш мене. 

– Уникаю? Що ти таке кажеш, Стасю? 

– Ти рік був сам. Тобі не хочеться… близькості? 

– Слухай, я…

– Чи хочеться, – закушує нижню губу, примружує свої відьомські очиська, – але не зі мною? – додає. 

– Стасю! – відчуваю, як поволі закипаю. 

– Що, Стасю?! Скажи, що? Ти… я тобі огидна? Як жінка? 

– Та ти здуріла! – зриваюсь таки, хапаю її за плечі, дивлюсь в чорнющі очі, що затягують, манять, позбавляють останніх залишків самоконтролю. – Я божеволю поруч з тобою! Тільки й думаю про тебе, від одного дотику дах зносить! 

– Не бачу! – відповідає мені в тон, погляд іскри метає. - Доведи!

***

А тепер до новин. 

Я змінюю (поки в експериментальному режимі) графік оновлення книги “Згадай, щоб забути”. Тепер продовження буде виходити двічі на місяць…

Жартую, двічі на день) Нові розділи чекатимуть вас не о 00, а о 22 та 8 ранку. Якраз до ранкової кави, будемо пити її разом)

Сподіваюсь, такі зміни вам сподобаються)

І до знижок)

А ще сьогодні в нас знижки на дві чудові книги від колег. 

dj2BhupgrFLrfMQdFauLc5kL0cwh_GCsxnk3reky9LRQOuTHKiOYgdheT7zDra5KtTIRS-KHhrdNETDyfS85gYHzAevt4X455sKoIZxXZfCAM8fuqrNbEwzojEMddxtaCwGY7prTa6Daktld72bvCQw

"Загублене кохання" 

від Ліки Радош

 

Я почала нове життя. Вирішила назавжди забути минуле, почати все з чистого аркуша. Інше прізвище, інше місто, зовсім інше життя. Відпустила себе, свої помилки й просто змирилась зі сьогоденням. Зустріла гідного чоловіка та вже погодилась вийти за нього заміж, коли на моєму порозі з’явився він. Чоловік з минулого, який розбив моє серце, знищив віру в кохання… він немилосердно намагається залишитись в моєму житті, коли я хочу, щоб він знову зник з нього й більше не повертався.

Читати тут

 

***

 

Та знижка на другу частину "Безодні". Не читали першу? Трішки заздрю) Тоді вам сюди)

19Vg-AgX1Rr4qQd8bec0il8TpqWUAquD29pWNoLYtIKqCqj7ceuOOsn5MYPIyPtJSxkAGrZ69Y7xzCKKMIVKZDvlbHBc_IigAvr0c5zZg_AjX-Dn-lc7rOE4zA0GxH-XVq3ZAMIrfcXc2yDlvBIul8k

 

ЗНИЖКА на другу частину.

— Знайомся, — проводить рукою по кучерявій голівці хлопчика, — це твій син.

Здивовано витріщаюся на пацана. Схожий. Адже схожий! Але як?

Я божеволію!

Неможливо!

Я довгих п'ять років не міг змиритися зі смертю коханої. Шукав. Наймав найкращих фахівців, щоб знайти слід. І коли майже змирився з втратою, вона повернулася.

Інша. Холодна. І не моя.

Читати

 

***

 

Щиро дякую всім, хто зі мною. Невеликі подаруночки: 

“Снігуронька” - r2zaEj9I

“Медсестра для Бандита” -  jxoUqLdF

“Охоронець для розбитого серця” - G3HskjRC

 

Будь ласка, напишіть, коли активуєте промики. Приємних вражень і тихого вечора!  

 

7 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Oxi Ternova
21.03.2023, 21:07:24

❤️❤️❤️

avatar
Ліка Радош
21.03.2023, 19:17:26

Дякую❤️ до слова, арт в тему, приблизно такими їх і уявляла?, точніше такими як на обкладинці

Єва Райн
21.03.2023, 19:30:28

Ліка Радош, Дякую! Мені вони теж досить близькі до тих, що в голові, вийшли)

avatar
Віра Вікторівна
21.03.2023, 19:15:40

Клас! Картинка супер! Нажаль знову на подарунки не встигла))) Але дякую♥️

Єва Райн
21.03.2023, 19:29:56

Вера, Дякую! Шкода, нехай пощастить наступного разу!

avatar
Ганна Зюман
21.03.2023, 19:14:52

От вмієш налякати (⁀ᗢ⁀) яж спочатку аж гикнути від новин встигла (⁀ᗢ⁀)(⁀ᗢ⁀)(⁀ᗢ⁀)
Арт класний :)))

Єва Райн
21.03.2023, 19:29:36

Ганна Зюман, Я старалась)) Дякую)

avatar
Олена Гушпит
21.03.2023, 19:07:45

Арт дуже класний,але я чомусь думала,що Стася білявка,тому уявляла її трохи іншою!!!
Дякую за подаруночок!!!❤❤❤ "Охоронець..." ❤❤❤

Єва Райн
21.03.2023, 19:29:23

Олена Гушпит, Стася брюнетка, але ж ми самі малюємо картинку в голові, це нормально) Приємного читання)

avatar
Каміла Дані
21.03.2023, 19:03:51

Дякую дуже))

Єва Райн
21.03.2023, 19:05:12

Каміла Дані, ❤️❤️❤️

avatar
Єва Райн
21.03.2023, 19:00:10

Вибачте за зайві сповіщення, мій ноутбук вперто не хотів ділитись артами і публікував блог без них)

Інші блоги
"Вартові підземелля" розділ 27
Забравши Норіссу з готелю, Дан вирушає у зворотний шлях. Та було би наївним вважати, що Владика відпустить дівчину просто так. Окрім того, що зв'язкова із Жрицями Світла сама по собі є ласою здобиччю, Владика встиг оцінити
Розділ 6 вже на сайті!
Запрошую до моєї нової історії! "ОЙ, ЮРО, НЕ ЗАРІКАЙСЯ!" СЛР, 18+. Буде гаряче! Уривок: "Юрій Приїжджаю до ресторану вже із чітким розумінням, що моїм планам на сьогодні не судилося збутися. Не те щоб у мене
Моє робоче місце письменника.. Черендж!
Привіт! Пропоную піднести Букнет челенджем "Моє робоче місце письменника.." В рамках челенджу від Євгенія Шульженко Народ, друзі, автори і чітачі!!! Копіюємо перші три рядки, створюємо пост і
Моєму терпінню прийшов кінець...
Знижка! Зіпсуй мене - Тепер ти моя, - погляд чоловіка змушує втиснутись у стіну. Він прийшов вимагати виконання подружнього обов'язку. - Ти обіцяв мені дати час, - притискаю до грудей рушник, голос зрадницьки тремтить. -
Мотор вже не гуде
Що ж, почав підправляти та гарно зачищати все шліфувальною машиною по текстах. "Ти все ще пахнеш квітами" досить серйозно постраждав, проте я задоволений проробленою роботою. Твір став таким як я хотів і більше правок
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше