Вітаю, любі читачі!  

Сьогодні ділюсь важливою новиною та знижечкою)

Ось такий арт до історії Стасі і Кажана мені згенерувала нейромережа) Як гадаєте. схожі Кажан і Стася вийшли? Чи ви собі по-іншому їх уявляєте?  

Уривочок з нового розділу: 

Швидко вечеряємо та лягаємо спати. Уступаю Стасі ліжко, а собі на підлозі намощую плед на більш-менш товстенький килимок. Їх тут кілька, є з чого обирати, або, як варіант, зтягнути всі на купу. 

– Ти що робиш? – запитує Стася. 

– Спати збираюсь. 

– На підлозі? 

– На килимі. Це… тепло і зручно. 

– Ага. Просто п’ять зірок! 

– Ну три точно є.

– Кажане! – швидко зістрибує до мене з ліжка, дивиться в очі. Я аж гублюсь, щось знову вигадала? Це вона добряче вміла. – Я що, кусаюсь? – миттєво обеззброює, заглушує голос розуму і весь навколишній світ своїм питанням. 

– Що? Звісно ні, до чого ти це… 

– Якщо ми так кохали одне одного раніше, то чого ти… уникаєш мене. 

– Уникаю? Що ти таке кажеш, Стасю? 

– Ти рік був сам. Тобі не хочеться… близькості? 

– Слухай, я…

– Чи хочеться, – закушує нижню губу, примружує свої відьомські очиська, – але не зі мною? – додає. 

– Стасю! – відчуваю, як поволі закипаю. 

– Що, Стасю?! Скажи, що? Ти… я тобі огидна? Як жінка? 

– Та ти здуріла! – зриваюсь таки, хапаю її за плечі, дивлюсь в чорнющі очі, що затягують, манять, позбавляють останніх залишків самоконтролю. – Я божеволю поруч з тобою! Тільки й думаю про тебе, від одного дотику дах зносить! 

– Не бачу! – відповідає мені в тон, погляд іскри метає. - Доведи!

***

А тепер до новин. 

Я змінюю (поки в експериментальному режимі) графік оновлення книги “Згадай, щоб забути”. Тепер продовження буде виходити двічі на місяць…

Жартую, двічі на день) Нові розділи чекатимуть вас не о 00, а о 22 та 8 ранку. Якраз до ранкової кави, будемо пити її разом)

Сподіваюсь, такі зміни вам сподобаються)

І до знижок)

А ще сьогодні в нас знижки на дві чудові книги від колег. 

"Загублене кохання" 

від Ліки Радош

Я почала нове життя. Вирішила назавжди забути минуле, почати все з чистого аркуша. Інше прізвище, інше місто, зовсім інше життя. Відпустила себе, свої помилки й просто змирилась зі сьогоденням. Зустріла гідного чоловіка та вже погодилась вийти за нього заміж, коли на моєму порозі з’явився він. Чоловік з минулого, який розбив моє серце, знищив віру в кохання… він немилосердно намагається залишитись в моєму житті, коли я хочу, щоб він знову зник з нього й більше не повертався.

Читати тут) 

***

Та знижка на другу частину "Безодні". Не читали першу? Трішки заздрю) Тоді вам сюди)

ЗНИЖКА на другу частину.

— Знайомся, — проводить рукою по кучерявій голівці хлопчика, — це твій син.

Здивовано витріщаюся на пацана. Схожий. Адже схожий! Але як?

Я божеволію!

Неможливо!

Я довгих п'ять років не міг змиритися зі смертю коханої. Шукав. Наймав найкращих фахівців, щоб знайти слід. І коли майже змирився з втратою, вона повернулася.

Інша. Холодна. І не моя.

Читати

***

Щиро дякую всім, хто зі мною. Невеликі подаруночки: 

“Снігуронька” - r2zaEj9I

“Медсестра для Бандита” -  jxoUqLdF

“Охоронець для розбитого серця” - G3HskjRC

Будь ласка, напишіть, коли активуєте промики. Приємних вражень і тихого вечора!