https://booknet.ua/reader/mozhu-shcheznuti-yak-son-b412739?c=4441693 МОЖУ ЩЕЗНУТИ, ЯК СОН

- Я вас не звинувачую. - сказала вона. - Просто залиште мене, і все. Я не бажаю з цим розбиратись. Ці двоє справді мене запрошували. Правда поодинці. І взагалі… А, не важливо. Це все з давно минулого життя.

- А ти б не повірила, якби побачила такий відос зі мною?

- Не знаю. Повірила б, мабуть. Тільки не я це побачила. А ви. І повірили. 

- Я докопаюся, Горська. І ти тепер зможеш бачитися з малим. Як тобі?

- Ніяк. Він мені не родич. І має мене забути, щоб жити щасливо. Йому просто треба, щоб його любили. А не використовували для того, щоб…

- Не нуди, Горська. Йому треба ти. І він тобі. Інакше ти б не ходила на нього дивитись. Я тобі його сюди приведу. Завтра. Ми знову співучасники, Горська.

- Я не скажу, де він.

- Не дуже й хотілося. Я і так уже знаю. То тільки ти думаєш, що я тупий.  І не треба йому тебе забувати. Ти - єдине хороше, що у нього було в житі. І ще шашки. Тільки він їх тепер ненавидить. Я пообіцяв, що ти приїдеш, якщо він виграє. Він виграв.

- Він мав би зненавидіти мене.

- А зненавидів шашки. Хіба тебе можна ненавидіти?

Це уривок навіть не з середини великого розділу. А ближче до його закінчення.  

Трохи загадково? Тін і сам ще не все зрозумів крім того, що треба все виправити. поки це ще можливо )

https://booknet.ua/reader/mozhu-shcheznuti-yak-son-b412739?c=4441693 МОЖУ ЩЕЗНУТИ, ЯК СОН

Витрачати оптимізм треба ощадливо,

щоб вистачило до кінця року.

Станіслав Єжи Лец

Тож і нам треба вірити в краще. Бо вони знову зустрілися. І серце Ві - не камінь. 

Життя вивалило перед цими двома самосвал лимонів. Тіну всього лише треба зробити з них лимонад)

Гарного нам усім вечора з гарною книгою. І оптимізму.

+ Знижка від колеги.

Знижка на завершену книгу "Охоронець для розбитого серця" Єва Райн

Той, кого я кохала до безумства, зник, щоб через п'ять років з'явитися… охоронцем мого чоловіка-тирана, та вдавати, що навіть не знає мене. Як бути, якщо ми втратили наше право на почуття, а крім привидів минулого нам тепер доведеться боротись ще й з найманими вбивцями? Чи є шанс повернути все та врятувати кохання і життя?

Читати можна за посиланням:

https://booknet.ua/.../ohoronec-dlya-rozbitogo-s

І ще автору захотілося на день святого Патріка показати в мережевій спільноті щось зелене.

Зосередитись було трохи важко. Тому посміхніться.

Що може змінити одне слово?

Був день святого Патріка. Після святкування зосередитись було не так вже й легко. І тому мережа замість слова "читають" отримала слово "п'ють"(read/drink). В реченні "Три принцеси жаб'ячого королівства і їхня наставниця читають..." От що вийшло в результаті роботи над помилкам.

Принцеси щось п’ють. Вважатимемо, що це чай. Ну вони ж жабки, їм треба багато рідини.Щоб не було зневоднення)

Але ж у день св. Патріка навіть чай має бути зелений. Тому робимо поправочку.

Емм, а до чого тут чай? Вони ж мали читати. Щоб читачі побачили, що читати - мило й аристократично. От.

Ой. Так, низ відріжемо, бо читачам і особливо читачкам ще спати треба. 

І де вчиха? І скільки на картинці принцес? Ей,там точно чай був? Чому мало зеленого? І що у них на головах? Це принцеси-жабки, шонеясно?

Так, зайвих принцес геть, зайві пальці теж. І поверніть мені вчиху. 

Але щось пішло не так. Принцеси чемно повернулися, хоч вираз мали невдоволений. І читати відмовилися. А може то була магічна книга. І вони з її допомогою відправили ту жабу разом  з книгами в інший вимір. Або вчиху мережа звільнила. За неповну службову відповідність і зайві пальці на руках. Або ні. Зате зеленого багато, принцеси чемні й нарешті видно, що вони жабки, а не  шопопало.

Тут і казочці кінець.  Хоча насправді у них ще є братик. Але ж на ніч таке не всі витримають. Ми ж не жахастик пишемо, а чарівну казку в день святого Патріка )