Від Безодні до Бою!

Слава Україні:)
Важко повірити в те, чого не пам'ятаєш. Ще важче прийняти правду, і зрозуміти, що тебе не просто годували брехнею довгі роки, а люди, які стали близькі  насправді дуже далекі.

Важко зрозуміти свої відчуття. Нестерпно відчувати в грудях пекельний біль, але розуміння, що все можна виправити дарує надію.

Надію на подолання своєї власної БЕЗОДНІ, яку зіткав. Сам не повірив. Сам все в руїни перетворив.
Цеглинка за цеглинкою… Тепер є шанс і можливо останній, виправити все, але як це зробити?

Давно блогів не писала, все часу не вистачає:) Сподіваюся у вас все добре?)
Шматочок з оновлення:

— Усе не так, — нарешті розуміє, що я не піду. — Вона сама просила допомогти їй. Просила, вмовляла, що жити без тебе не хоче і якщо ти вибрав мене — вона змириться, — широко розплющує очі.

— Навіщо ти це зробила? — кров вином по тілу мчить. Я п'яний. Від цієї брехні п'яний, тільки ще при своєму розумі. — Вона не могла таке сказати! Не могла! — гиркаю в обличчя. Різко замовкаю, поглядаючи на двері. — Ірене, прошу востаннє: скажи правду, — проводжу по ній злим поглядом. 

Заходьте до історії Софії. Це четверта і остання книга циклу “Непокірна”
Історія буде безкоштовною в процесі, і дуже потребує вашої підтримки.

— Гей! — обурююся. Берк застрибує в салон майже на ходу. — Якого... — проковтую злість.

— Ти куди? — впивається у мене поглядом. — Знову туди? — не зупиняється. Цього разу напролом іде. Очима наскрізь пробиває.

Він і дідусь — дві людини на цій планеті, які знають усю правду.

Він сам здогадався, ні слова не говорила. Я нікому ніколи про це, не розповідала, залишила на особливий випадок, розповісти один раз і на весь світ. Один удар — нокаут!

— Не пам'ятаю, щоб присягалася звітувати перед тобою, — злюся. Він так завжди. Зупиняє, гальмує у найнепотрібніший момент.

Виїжджаю на порожню трасу і додаю газу. У крові гнів маленькими феєрверками вибухає. 

— Я знав, що ти поїдеш після порятунку цієї дитини. Соф, я розумію, — грає жовнами, — тільки зрозуміти не можу, чому ти не даси собі шанс? Що було, те було. Не повернути, розумієш? Треба йти далі. А ти тупцюєш на місці, намагаючись вирулити на помсті.

Соломія   jw-zWg1Z       

Імперія Грому    3MhDQmQM

Мій телеграм
      Всім миру!

ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА! 

Ваша Каміла