Що спільного між «Красунею і Чудовиськом», «Гордістю і упередженням» та моєю книгою? ?

Пам'ятаєте, як містер Дарсі на балу сказав про Елізабет, що вона «Стерпна, але не настільки гарна, щоб його спокусити»? Мільйони жінок досі обурюються цією фразою. І мільйони досі перечитують роман, щоб побачити, як цей гордовитий чоловік кається.

А тепер уявіть, що Дарсі каже набагато гірше. Не на балу, а вранці, у ліжку, жінці, з якою щойно провів ніч:

«Ти хоч у дзеркало себе бачила?»

Так починається «Потворне кохання».

Тимур Волошин прокидається впевненим, що поруч Катріна, яскрава й недосяжна жінка, якої він так довго добивався. А бачить її сестру Ельзу. Бліду дівчину з білим волоссям і світло-блакитними очима, яку в домі звикли не помічати.

Далі все як у найжорстокіших сімейних драмах: родини вирішують усе за них. Вимушене весілля. Вона вагітна. Він певен, що його обдурили.

«Думаєш, я б колись у тверезому розумі до тебе доторкнувся?»

Чому ми любимо такі історії?

Згадайте «Красуню і Чудовисько». Ми ж не за Чудовисько вболіваємо, коли воно гарчить і замикає Белль у замку. Ми чекаємо моменту, коли воно зрозуміє, що справжня потворність була не в його зовнішності, а в серці.

У моїй історії все навпаки. «Потворою» назвали героїню. Але дуже скоро стане зрозуміло, хто з них насправді потворний.

А ще згадайте Джейн Ейр, тиху, непомітну дівчину, яку всі недооцінювали. Ельза така сама. Вона не кричить і не б'є посуд. Вона думає ось так:

«Якщо мій шлюб буде пеклом — що ж, я навчуся в ньому горіти, не видаючи жодного звуку.»

А тепер чесно

У житті ми всі хоч раз чули слова, які неможливо забути. Від колишнього, від рідних, від людини, яку любили. І всі ми колись ставили собі питання: а чи пробачила б я?

Ця книга саме про це. Про жорстокі слова, які не забереш назад. Про чоловіка, якому доведеться пройти пекло, щоб заслужити хоча б погляд. І про жінку, яка навчилася мовчати так, що це мовчання звучить голосніше за крик.

«Я тебе не жалію, — тихо каже вона. — Мені просто сумно. Сумно, що ми обоє опинилися тут. У цьому пеклі, якого ніхто не хотів.»

? Питання до вас: Містер Дарсі заслужив прощення Елізабет. Чудовисько заслужило кохання Белль. А чи можна пробачити чоловіка, який назвав тебе потворою? Пишіть у коментарях, мені дуже цікава ваша думка!

Якщо вам близькі історії «від ненависті до кохання», додавайте книгу в бібліотеку, ставте ❤ і підписуйтеся, щоб не пропустити нові розділи.

? «Потворне кохання»: https://booknet.ua/book/potvorne-kohannya-b460242