Топ 5 діалогів з моїх книг + Бонус!

Вітаю, любі читачі!

Я обіцяла цього місяця робити цікаві дописи, тож виконую обіцянку! Сьогодні для вас рейтинг моїх улюблених діалогів з власних книг.

Пам'ятаєте ці моменти? Який ваш улюблений? Чи, може, запам'ятався якийсь інший діалог, який я не згадала?))

5 місце

— Очікувала чогось іншого?

— Авжеж не чекала, що останньою сорочкою поділишся.

Він прищурив очі, як часто роблять люди з короткозорістю.

— Знову збиралася спокушати? Думала, візьму тебе тут і зараз — й це вгамує мій гнів?

Вона обурено пирхнула.

— Я не Бастилія, щоб ти мене брав.

— От і добре, бо я теж не французький революціонер.

Читати цю історію повністю тут!

4 місце

— Ти не розумієш. Перед чужими легше бути відкритою. Чужі, сторонні люди не будують щодо тебе очікувань. Їм байдуже, тому приймають тебе такою, яка ти є. А близькі… Вони часто люблять ту тебе, яку вигадали собі. Коли ж відступаєш від цієї їхньої вигадки, ну дуже дивуються…

— Хіба справжнє кохання не у тому, щоб приймати людину такою, яка є?

Вона поставила чашку на стіл і обперлася стегном на стільницю. Склала руки на грудях і зіронізувала:

— Такий дорослий хлопчик, а такий наївний. Зі справжнього у цьому світі залишилися хіба що географічні мапи. Все інше – суцільна фальш. А кохання… Воно або є, або немає.

— Гм, без півтонів? Я гадаю по-іншому. Кохання як алкоголь — буває різної витримки. І залежно від градусу, більше чи менше п’янить.

— То ти романтик! Я б сказала, кохання як рибні консерви — має свій термін придатності.

Читати історію повністю тут!

3 місце

— Ти просто хочеш провести зі мною ніч?

— Хочу. Прямо зараз проводжу.

— Я не про це, ти ж розумієш.

— Якщо ти про те, чи думаю я про тебе лише статевим органом, то ні. Я ж не восьминіг-аргонавт.

— Хто?

— Є такий вид восьминогів. У них щупальцеподібний статевий орган відокремлюється від тіла і сам пливе у пошуках самки. Фактично живе своїм окремим життям.

Їй стало смішно і водночас полегшало від його відповіді. А ще — зацікавило.

— А далі що?

— З ким? З восьминогом чи статевим органом?

— Органом. Повертається назад?

Я трішки зацензурувала, читайте повну версію тут))

2 місце

— А ти не міг би мене просто відпустити? — раптом спитала і глянула зовсім сміливо, навіть з викликом.

— Знаєш, чому тваринок, які виросли у неволі, ніколи не випускають у дику природу? Бо вони там не виживуть. І ти не виживеш.

— Я не тваринка.

— Усі люди — звірі. Тільки дехто хижак, а дехто — здобич, жертва. Й іноді найкращий варіант для здобичі подружитися з хижаком.

Вона сумно скривила губи.

— Хіба таке можливо?

— Є щонайменше три причини, з яких хижак і здобич починають дружити. Перша — батьківські почуття, коли інстинкти підштовхують сильнішого наглядати за слабшим. Друга — взаємодопомога: буває, що у хижака і жертви спільний ворог. Третя — ігри: попри видову різність, хижаку і здобичі цікаво разом грати.

— І котра причина — наш випадок?

Читати продовження історії тут.

1 місце (найромантичніший з діалогів, на мою авторську думку!)

— Але що у мені такого особливого? Чому я?

Він зробив ковток і кинув короткий сумний смішок.

— Ти дивишся на мене по-іншому, не як усі. Не жалієш і не зневажаєш. Злишся, обурюєшся, іронізуєш. Але кажеш усе, що думаєш, прямо. Ти здаєшся тою людиною, від якої можна не чекати підступу. І я не хочу тебе втратити.

— Може, тоді я просто потрібна тобі як подруга? Ми могли б…

— По-твоєму, якщо я дивлюся на твої губи і хочу поцілувати – це я так бажаю подружитися?

Він знову легко засміявся, а тоді додав:

— Я зроблю все, тільки скажи. Все, що захочеш, зроблю, щоб ти була поруч.

Вона важко зітхнула, опустила плечі і підняла голову догори. Зоряне небо над ними магнетизувало, намагалося ввести у транс чи гіпноз. Дрібні і великі зорі флегматично, кволо тягнулися своїм світлом до Землі, і не могли дотягнутися, залишаючись далекими.

Спитала іронічно:

— І що, зірку з неба дістанеш?

— Цілих сто мільйонів зірок, якщо захочеш. Можливо, я не такий сильний, щоб струсити їх для тебе з неба. Але я можу їх купити. Якщо не вистачить грошей, продам душу.

Читати продовження сцени тут!

А тепер БОНУС від моєї колеги, у книзі якої що не діалог — то перлина!))

(Не змогла вибрати лише один діалог, тому даю два))

— Невже ревнуєш, Блондиночко? — запитав Раян вдаючи, що складає посуд на столику поруч з Мірандою. 

— А ти все бажаєш потішити своє самолюбство? — стримано відповіла дівчина не дивлячись йому в очі. — Краще повертайся до роботи, Раяне. Та й друзі тебе чекають. Ну, чи своє замовлення.

— Тікаєш? — хмикнув він на що Міранда лише знизала плечима.

— Світ не обертається лише навколо тебе. Крім тебе є й інші працівники, які потребують моєї уваги. Й, повір, до них я відношусь, так само як і до тебе.

— Тобто цілуєшся з кожним з них? — крізь зуби запитав Раян.

***

— Чому я тут та ще й практично оголена? — гнівно блискаючи очима запитала дівчина.

— Тобто те, що на мені лише рушник тебе більше не турбує? — підморгнув Раян.

— Турбує. Але менше ніж те, як я сюди потрапила і чому на мені не увесь одяг. — підтягуючи на собі покривало прокарбувала дівчина.

— Все просто. — посміхнувся Раян та діставши з шухляди свіжий одяг потягнувся до рушника. В цю ж мить Міранда зойкнула та обернулася.

— Боже, ти нестерпний! — невдоволено зауважила дівчина, хоча перед очима й досі стояли рельєфні м’язи та руки Раяна….

— А ти боягузка! - Певно й оголених чоловіків не бачила? — в голосі Раяна відчувалася посмішка, але Міранда не ризикувала обернутися, щоб це перевірити.

— Краще вже бути боягузкою у твоїх очах, аніж повією у твоєму ліжку.

— Ти вже в моєму ліжку. — зауважив хлопець, але сміх в голосі зник.

Читати цю емоційну історію тут!

А також запрошую зазирнути до моєї книги у процесі "Її чужий, її рідний". Зараз дуже теплі глави, але поступово наближається шторм… Заходьте сюди і читайте!

Моя сторінка в інстаграмі

Моя сторінка в фейсбуці