Додано
06.03.23 11:49:30
Новий цікавий уривок / оновлення / подарунок
Привіт усім красуням)))
Ділюся з вами оновленням Йому призначена 2
Хто ще не почав читати цю історію, ласкаво прошу на першу безплатну книгу Йому призначена
Також ділюся уривком, така собі демо-версія книги, яку ще точно не знаю чи писатиму
— Ти звідки? — примружує погляд.
Гострі риси обличчя стають ще більше небезпечними. Бліднувата шкіра, гарна та гладка, вигідно підкреслює чорний колір волосся та небесні очі.
— Яка різниця?
— Цікаво, — пом'якшує тон. — Скажеш, допоможу з лекціями на пари Ендрю.
Не запитую, хто такий Ендрю. Й так ясно, що викладач.
— Тобто, прийняти вибачення, за те, що налетіла на тебе, не можеш, а допомогти з лекціями запросто? — недовірливо перепитую.
— Допомогти з лекціями за інформацію, — уточнює.
Видихаю. Скажу, що з України, тавро біженки поставить. Не хочу.
— Це таємниця.
Він всміхається. Білосніжні рівні зуби привертають увагу. Гарно окреслені губи притягують погляд.
— Тоді, гм, пішли зі мною на вечірку. Загладиш провину!
Вигинаю здивовано брови.
— Ні. Я ні в чому не винна!
— Як це? — удавано дивується. — Як же сьогоднішній ранок? Ти ледве не розтрощила мені кістки, — хмикає.
— Не думала, що такого здорованя можу знести з ніг, ще й кістки йому потрощити. Можливо варто попити вітаміни? — сичу у відповідь, потай поглядаючи на викладача.
— Лише з твої рук.
Злюся вже. Краще б лекцію слухала, а не його порожню балаканину.
— Обійдешся.
— Отже, відмовляєш мені?
Відвертаюся.
“Ігноруй його, Лілі. Ігноруй. Це просто.”
Він підсувається, повертається усім тілом до мене й хапає за підоріддя. Змушує поглянути на себе. В очах жага, бажання, щоб слухняно виконувала те, що хоче. Мрії ламати щось і когось.
— Відповідай, — вкрадливо шепоче.
— Відмовляю, — промовляю слухняно. — Тепер припинеш торкатися?
Одразу забирає руку й відсувається. Вириває папірець з зошита й щось там пише. Потім всовує у мій зошит. Не встигаю прочитати, як викладач каже, що пара завершена. Всі студенти встають, як і мій сусід. Він вже спускається вниз, а я читаю:
“Краще б ти погодилася. Я завжди отримую бажане. Завжди”. "
Що скажете? Цікаво? Попередня назва "Безжальний"
***
Ну і подарунок:
TurWQEdn - Від нього залежна
Стефанія Лін
8727
відслідковують
Інші блоги
Привіт, я повернулася. На швидку руку зазирнула в Коло взаємного читання — ще не всі закінчили і не всі написали коментарі, тож у них є ще кілька днів. Зараз перевірю все ретельно. Якщо 90 відсотків робіт буде прокоментовано,
Що, здивовані? Ошелешені? Обурені? Насправді це всього лише світогляд мого нового героя, оповідання про якого приурочене до Дня святого Валентина. Щиро кажучи, я не фанат цього свята і не дуже люблю такі сценарії, але
Доброго часу доби, мої хороші! ☀️ ⚡ Ситуація зі світлом нарешті трохи покращилася, але реальність вимагала моєї максимальної присутності, тож я ненадовго випала з мережі. Втім, писати не переставала
Кидаю на ліжко планшет і вибігаю з кімнати. Навіть не переодягнулась, так і залишилась у спортивних зручних штанах та старому розтягнутому светрі. Біжу вниз сходами, дивно, що мама мене ще не покликала. Та вже біля дверей

7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую за промик ❤️. Класні книги
Стефанія Лін, Дякую!
Дуже уривок дуже інтригує))))
♥️♥️♥️
Вера, ❤❤❤❤
Однозначно пиши!)) Цікавий уривок))
Устина Цаль, Дякую ❤
Хотілося ,щоб писали,бо початок зацікавив.А ще я дуже люблю Ваші твори,то новеньке залюбки почитала.
Анна Гомма, Дякую ❤
Дуже цікавий уривок) звичайно пишіть❤
Інга Гіптенко, Дякую ❤
Уривок інтригує. Я раджу писати далі.
Кристина Асецька, Дякую ❤
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати