Новий цікавий уривок / оновлення / подарунок

Привіт усім красуням))) 

Ділюся з вами оновленням Йому призначена 2

Хто ще не почав читати цю історію, ласкаво прошу на першу безплатну книгу Йому призначена

Також ділюся уривком, така собі демо-версія книги, яку ще точно не знаю чи писатиму

— Ти звідки? — примружує погляд.
Гострі риси обличчя стають ще більше небезпечними. Бліднувата шкіра, гарна та гладка, вигідно підкреслює чорний колір волосся та небесні очі.
— Яка різниця?
— Цікаво, — пом'якшує тон. — Скажеш, допоможу з лекціями на пари Ендрю.
Не запитую, хто такий Ендрю. Й так ясно, що викладач.
— Тобто, прийняти вибачення, за те, що налетіла на тебе, не можеш, а допомогти з лекціями запросто? — недовірливо перепитую.
— Допомогти з лекціями за інформацію, — уточнює.
Видихаю. Скажу, що з України, тавро біженки поставить. Не хочу.
— Це таємниця.
Він всміхається. Білосніжні рівні зуби привертають увагу. Гарно окреслені губи притягують погляд.
— Тоді, гм, пішли зі мною на вечірку. Загладиш провину!
Вигинаю здивовано брови.
— Ні. Я ні в чому не винна!
— Як це? — удавано дивується. — Як же сьогоднішній ранок? Ти ледве не розтрощила мені кістки, — хмикає.
— Не думала, що такого здорованя можу знести з ніг, ще й кістки йому потрощити. Можливо варто попити вітаміни? — сичу у відповідь, потай поглядаючи на викладача.
— Лише з твої рук.
Злюся вже. Краще б лекцію слухала, а не його порожню балаканину.
— Обійдешся.
— Отже, відмовляєш мені?
Відвертаюся.
“Ігноруй його, Лілі. Ігноруй. Це просто.”
Він підсувається, повертається усім тілом до мене й хапає за підоріддя. Змушує поглянути на себе. В очах жага, бажання, щоб слухняно виконувала те, що хоче. Мрії ламати щось і когось.
— Відповідай, — вкрадливо шепоче.
— Відмовляю, — промовляю слухняно. — Тепер припинеш торкатися?
Одразу забирає руку й відсувається. Вириває папірець з зошита й щось там пише. Потім всовує у мій зошит. Не встигаю прочитати, як викладач каже, що пара завершена. Всі студенти встають, як і мій сусід. Він вже спускається вниз, а я читаю:
“Краще б ти погодилася. Я завжди отримую бажане. Завжди”. "

Що скажете? Цікаво? Попередня назва "Безжальний"

***

Ну і подарунок:

TurWQEdn - Від нього залежна

 

 

7 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Світлана Корх
06.03.2023, 12:00:14

Дякую за промик ❤️. Класні книги

Показати 2 відповіді
Світлана Корх
06.03.2023, 20:55:03

Стефанія Лін, Дякую!

avatar
Юліанна Бойлук
06.03.2023, 14:28:15

Дуже уривок дуже інтригує))))

avatar
Віра Вікторівна
06.03.2023, 11:55:29

♥️♥️♥️

Стефанія Лін
06.03.2023, 14:19:43

Вера, ❤❤❤❤

avatar
Устина Цаль
06.03.2023, 12:07:42

Однозначно пиши!)) Цікавий уривок))

Стефанія Лін
06.03.2023, 14:19:28

Устина Цаль, Дякую ❤

avatar
Анна Гомма
06.03.2023, 13:19:34

Хотілося ,щоб писали,бо початок зацікавив.А ще я дуже люблю Ваші твори,то новеньке залюбки почитала.

Стефанія Лін
06.03.2023, 14:19:24

Анна Гомма, Дякую ❤

avatar
Інга Гіптенко
06.03.2023, 14:01:53

Дуже цікавий уривок) звичайно пишіть❤

Стефанія Лін
06.03.2023, 14:19:19

Інга Гіптенко, Дякую ❤

Уривок інтригує. Я раджу писати далі.

Стефанія Лін
06.03.2023, 14:18:55

Кристина Асецька, Дякую ❤

Інші блоги
Я повернулась. Новини.
Привіт, я повернулася. На швидку руку зазирнула в Коло взаємного читання — ще не всі закінчили і не всі написали коментарі, тож у них є ще кілька днів. Зараз перевірю все ретельно. Якщо 90 відсотків робіт буде прокоментовано,
Як же я ненавиджу людей!..
Що, здивовані? Ошелешені? Обурені? Насправді це всього лише світогляд мого нового героя, оповідання про якого приурочене до Дня святого Валентина. Щиро кажучи, я не фанат цього свята і не дуже люблю такі сценарії, але
❦ Шелл. Колаж до 35 і 36 розділу ❦
Доброго часу доби, мої хороші! ☀️ ⚡ Ситуація зі світлом нарешті трохи покращилася, але реальність вимагала моєї максимальної присутності, тож я ненадовго випала з мережі. Втім, писати не переставала
Новий шматочок зведених ♥️
Кидаю на ліжко планшет і вибігаю з кімнати. Навіть не переодягнулась, так і залишилась у спортивних зручних штанах та старому розтягнутому светрі. Біжу вниз сходами, дивно, що мама мене ще не покликала. Та вже біля дверей
Я (не) ревную
Нова глава книги Мій коханий сталкер вийшла ❤️
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше