Вітаю! Нова глава книги "Полювання на Місяць" вже є на сайті. Прочитати можна тут:https://booknet.ua/book/polyuvannya-na-msyac-b411827

 Спойлер:

– Обережно!

 Потираю ніс, перед очима потемніло, а коли я прокліпалася, то побачила…

– Нес, довбень, це ти! Ой як я рада що тебе зустріла! – я майже не брехала.

 Так, я терпіти не можу Неса, але ж я його більш менш знаю. А це хоч якесь відчуття безпеки дарує, та і просто я ж тепер тут не одна.

– Я помітив. Ти що мене переслідуєш? – похмуро питає Нес, та уважно мене роздивився.

 – Та то я спеціально вирішила знайти тебе, щоб спитати як твоя спина? – питаю я, та дурнувато посміхаюсь, а сама все перелякано оглядаюсь.

–  Дякую ще ціла, але бачу ти хотіла довести почате до кінця….Що ти тут робиш і чого така перелякана? – спитав Нес, за прокинувши голову на бік, як люблять робити сови.

– Ем…ти будеш ржати…–  сказала я.

 А що я йому скажу? Що драпака дала від вигляду купи сміття та дивного шурхіту? Я і сама не розумію до кінця, що мене так перелякало.

– А ти розповіси, а я вже сам вирішу смішно то, чи не дуже, – не вгамовувався Нес.

– Я не знаю…але в мене таке відчуття, наче за мною слідкують…– вирішила в решті решт я так оформити свій стан.

– І що смішного? Так є щось конкретне, що наштовхнуло тебе на цю ідею? Дивні звуки, видіння, запах? – почав з серйозним тоном допитуватися Нес, навіть не зронив ні єдиного жарту.