Друзі,

Запрошую вас у свою новинку “Як відірватися перед весіллям” (посилання клікабельне).

Історія обіцяє бути романтичною, веселою та фентезійною.

А ось і анотація:

- А у вас, Деміане, багато було жінок?

- Я їх не рахував.

- О, значить багато, - я замислилась. - Більше, ніж на пальцях однієї руки?

Я підняла свою руку, розчепіривши пальці, і подивилася на них, але вони почали двоїтися і я, зітхнувши, опустила долоню назад на коліна.

- Звичайно, - пирхнув граф.

- Добре, мені підходить, - кивнула я своїм думкам.

- Що вам підходить? - посол весь напружився, випростався у кріслі та спантеличено глянув на мене, піднявши брови.

І я пояснила:

- Я тут подумала... Це несправедливо, що у принца тридцять наложниць, а в мене він буде одним-єдиним. Тому, як ви дивитеся на те... - я зам'ялася, не знаючи як пояснити свою ідею, тим більше, що сама ще неясно уявляла як це робиться.

Але Деміан не дав мені закінчити думку:

- Бель, ви п'яні, а вранці пошкодуєте про те, що сталося.

- Ви наскільки погані у цьому? – співчутливо спитала я.

В тексті буде:

#злегка_безшабашна_наречена

#гарячий_хлопець_але_не_її_наречений

#несподіване_і_безнадійне_кохання

І ще невеличкий уривок:

З цього ракурсу він виглядав як витвір мистецтва. Темне волосся в художньому безладді розсипалося по подушці. Чоловік був без сорочки, в одних тільки штанях, а бліде місячне сяйво з вікна каюти та загадкова тінь химерно підкреслювали рельєфні контури його сильних рук, плаского живота, чудово розвиненого торсу, а штани щільно облягали стрункі ноги. Удень одяг приховував всю цю красу, і зараз я просто не могла відірвати очей, з німим захватом розглядаючи його.

Я заворожено милувалася ним, трепетно притиснувши глечик до грудей. Обличчя графа ховалося в тіні, але в якийсь момент я помітила, як блиснули його очі. О боги, він що, увесь цей час бачив, як я його розглядаю?!

- Ви спите? – обережно прошепотіла я.

- З вами хіба заснеш? – невдоволено пробурчав Деміан.