Ви могли помітити, що моя збірка віршів "Руїни" уже завершена, проте вимогала внесення деяких правок. Наразі збірка, хоч і містить вірші за різні роки, починається і закінчується віршами, датованими 23 лютим. Різниця лиш у році: 2022 — "Що небо впаде"  і 2023 — "23.02 – напередодні". Ніби 23.02 — це день, коли усе зупинилось... А далі сон. Нескінченно довгий сон.

Цей рік, починаючи передденем війни, був божевільним і навряд чи усі його переживання можна вмістити у вірш чи навіть збірку віршів. Війна не скінчилася, але ця збірка, яка містить руїни мого серця та мого життя, завершена. Війна триває, на жаль. Тож будуть нові вірші — нехай це і страшний привід для написання. Але як є. Тож будуть нові збірки... Та сподіваюсь, буде якнайменше присвячених війні. 

Поетична збірка "Руїни" містить вірші про Україну, про війну, про кохання під пострілами та сиренами, про біль та смерть, про цінність життя. Вірші, породжені душею... Відголоски мого болю. Слова, закуті в поетичні рядки. Сподіваюсь, коли-небудь їх прочитають інші покоління і зроблять для себе висновки. І ніколи не повторять наших помилок.

Закривавлений ще один лютий, 
Безглуздя, ні! Жахіття смертей... 
Якщо вони все-таки люди,
То я більше не вірю в людей!

Буду рада, якщо підтримаєте книгу зірочками та коментарями! І не забувайте додавати до бібліотеки, щоби не загубити віріші, які найбільше сподобалися! ;)