Руїни

23.02 — напередодні

А пам'ятаєш, як торік,
Ззаду дивлячись на тебе,
Думками я тримала небо,
А навколо танув сніг?

Здавалось: завтра небо трісне —
Впаде на землю й на дім,
А ми почуємо лиш грім —
Стане в тілі різко тісно...

Цей день був сонячним, на диво,
Губились де серéд доріг,
І серéд лютневих криг
Я посміхнулась тобі в спину...

Згадай цей день, ще мирний:
Думками там тримаю небо
І молюсь богам: «Не треба!» —
Та прокинусь у квартирі...

У той же день і той же лютий,
Мов завмер наш календар...
Кожен день — новий удар,
Війною що стискає груди...

Подобається

#2972 в Різне
#757 в Поезія

Відредаговано: 23.02.2023