Яскрава фентезійна історія кохання

Книга "Хиже серце, або Бути достойною короля" - українське фентезі про кохання.

Анотація. Головна героїня приїжджає в провінційне містечко, щоб працювати в замку колишнього короля, який через загадкові причини змушений жити відлюдником. Він має спотворену зовнішність і ще жахливіший характер. Але за постійними глузуванням та дошкульними кпинами з боку чоловіка Агата починає помічати не тільки злість і жорстокість, але й беззахисність, страждання й відчай.
Чи зможуть головні герої зрозуміти, що є найголовнішим у їхньому житті? Зрадити, щоб захистити любов. Відмовитись, щоб зберегти кохання. Померти, щоб здобути королівство. Невже цього все одно мало?

Книга знаходиться в передплаті, запрошую слідкувати за пригодами Оскара й Агати, які зараз обоє знаходяться на роздоріжжі і не знають, як бути далі.

Уривок з книги:

Її губи цілували мої шрами: і ті, які були просто шрамами, і ті, котрі застигли в кам’яній чорноті мого прокляття. Я відчував, як її долоні гладили моє волосся, плечі, вона знову й знову пригорталася до мене ближче, ще ближче, щоб відчути мене так, як відчував її я. Яка ж вона була пристрасна! Я відчув, що теж не зовсім байдужий їй. Можливо, мій поцілунок, моє сповнене кохання серце розбудить в ній хоч крихту прихильності до мене, хоч краплю чогось більшого, ніж приязнь і доброта... Кохана, бажана, моя Агата!

Ми, як Однокрилі, не могли відірватися одне від одного, раз за разом злітаючи на крилах пристрасті, збудження, чуттєвості...

- Агато, я... – я відірвався від її вуст і, задихаючись, боячись, що не зможу ніколи наважитися на ці слова потім, поза цим незвичайним вечором, прошепотів. – Агато, я кохаю вас!

Дівчина завмерла, та я не дав їй сказати й слова, я шепотів їй про те, що давно хотів висловити, чим було сповнене моє серце по вінця.

- Я кохаю вас, вже не можу приховувати поривів мого серця, бо коли бачу вас, шаленію від любові. Я не можу жити без вас. Нічого, благаю, нічого не кажіть, просто вислухайте мене!

Агата відхилилася й дивилася мовчки, недовірливо, неначе вперше бачила мене.

- Я не маю майбутнього, принаймні, зараз я - потвора й ніхто. Я не відчуваю, що достойний вас, ви варта більшого, ніж скалічений колишній король із купою проблем. Але я обіцяю, що зроблю все, щоб переконати вас у безмежності й щирості мого кохання, щоб ви хоча б дали мені надію на те, що моє кохання може бути колись... взаємним. О, Агато, дівчинко, як же я тебе кохаю!

Я знову пригорнув її до себе, припав до губ, покривав поцілунками рідне обличчя, просив не лише словами, а й ласками. 

 

- Оскаре, - прошепотіла дівчина, - я не...

Раптом вона здригнулася. Сильно, неначе в неї потрапила стріла, наче її вдарили ножем... Вона закинула голову назад, дивилася на мене розширеними від здивування і якогось потрясіння й прозріння очима, ще під владою наших обіймів і поцілунків. Але мовчала, неначе не могла нічого сказати, хоча й хотіла...

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Оксана Бодрова
28.02.2023, 23:09:18

Хотіла купити ,коли книга буде повністю написана,бо полюбляю читати все і зразу ,але не втрималась ,от тепер чекатиму кожного ранку продовження... Цікава книга???

Оксана Бодрова, Дякую! Читати кожного дня розділ - теж цікаво)) можна тоді висловлювати свої версії, а що ж буде далі)) та й розділи я намагаюся робити завершені. Як міні-історії )) Ну, точно не засумуєте))
Дякую, що читаєте!❤️❤️❤️

avatar
Лара Роса
22.02.2023, 14:56:22

Успіху вашій історії))

Показати 2 відповіді
Лара Роса
22.02.2023, 16:20:06

Лариса Бондарчук, Дякую!

avatar
Юлія
22.02.2023, 15:16:29

Щойно почала читати ) Успіху і натхнення Вам та Музі )))

Юлія, Приємного читання, сподіваюся, книга вам сподобається)))
Дякую!❤️

Інші блоги
А ви як почали писати історії?
Нещодавно я почала писати книги. У профілі є перший блог, де більше інформації про це. Та мені завжди цікаво, як люди почали писати свою першу історію. Пишіть, цікаво почитати Мені просто одного вечора стало нудно, і я від
50 тисяч прочитань «яр — могила для милої»!
Дякую вам! Безмежно дякую! Мені так приємно, що аж дух перехоплює ❤️ Це моя перша книга, перша історія, яку я взагалі наважилася випустити у світ (десь плаче мій фанфік про Хижаків) І те, що вона перетнула позначку
39-й розділ уже на сайті!
Сьогодні на нас чекає Науменко в «Ауреліумі» — і наочний візуал до цього моменту. На картинці — саме таким я бачу в своїй голові того самого бармена Дєнні. Йому 20, і, як на мене, він доволі милий. А в
Ніколи не думала?
Ну раз вже так сталося, то хвалюся) Книга "Заповіт Везунчиків" https://booknet.ua/reader/zapovt-vezunchikv-b447926?c=4923086&p=1 32 місце в "Фантастика" та 16 місце в "Бойова фантастика" А це перша сторінка, перепрошую) "Протистояння
Коли минуле відпускає не одразу...
Привіт читачам Заборонений Кадр! Сьогодні в новій главі: Іноді для того, щоб зробити крок уперед, потрібно наважитися відпустити те, за що тримався цілий рік. Анастасія досі живе спогадами про Віктора. Але, здається,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше