"Кришталевий черевичок. Якщо фея не прийде"

Перший блог не про обкладинки, а про якісь черевички) То така тонка алюзія на Попелюшку. Наче не можна було обрати менш заїжджений сюжет, то я вирішила переконопатити саме цей. Ця книга довго чекала викладки, а сьогодні такий чудовий день (сердечка, зізнання і все таке), то чому б і ні?)

Пропоную вашій увазі солідний пригодницький роман

«Кришталевий черевичок. Якщо фея не прийде»

Принаймні це я, по гордості своїй, назвала б його солідним пригодницьким, а бета-рідер пхинькнув: «Ммм… дамський роман. За що це мені?»

Хай там як, це не про «кохання-зітхання» (і тут всі читачі фі-іть – і залишилася я зі своїм черевичком нікому не потрібна)), а про сильну, відважну, неперевершену бойову героїню, яка на раз кладе всіх ворогів, і чхати, скільки їх, які вони і скільки вчилися махати шпагою. Просто в неї талант. Душа до шпаги лежить, ну, і що я пороблю?

Грець із ним.

Я писала цю книгу ще до війни. На мій теперішній смак, вона до живого наївна. В ній надто багато щасливих закінчень. Ця книга – це вже не я. Бо якби я писала її знову, цей маленький вигаданий світ став би жорстокішим. Менше щасливих закінчень. Менше людей, які не зламались.

Але! – оця теперішня я в житті більше не візьметься переписувати цю книгу (вистачить двох «трохи поредагую» начисто), тож вона залишиться, яка є. З веселою бойовою героїнею та страхітливим буцефалом, ватагою розбійників (які зовсім не погані, ні-ні), коханням з першого погляду, партизанською війною, схильністю провалюватися в підземні ходи та підслуховувати змови… І багато-багато всього)

Чисто вам Попелюшка, але фея не прийде. Це не фентезі. А єдиний (хочу вірити) фантастичний елемент – вміння героїні вимахувати шпагою)

Приємного прочитання)