Останні години передплати! Завтра завершення!

Новорічно-Різдвяні свята закінчилися, але на носі День всіх закоханих, тож хто хоче почитати історію про кохання, нагадаю про нашу з Владою Холод книгу "Фіфа для Мільярдера"! 

Запрошуємо усіх до читання, адже завтра книга буде завершена, і ціна її зросте, тож тільки впродовж кількох годин можна придбати її за суперціною! 

Яна сіла, підперши руками підборіддя і з легкою усмішкою дивлячись на те, як я сервірував стіл. 

— Про що ти думаєш? — спитав я її, розливаючи темно-червоне вино в келихи. Воно смачно пахло ягодами. 

— Про твою смс, — відповіла Яна. 

Ця відповідь мене здивувала.

— Я щось не так написав? Припустився помилки? 

— Та ні, все добре… Просто я спершу подумала, що ти писав це мені, і реально випала в осад. Думаю, з якого це дива Ден таке вигадав? А потім я згадала, що то тренувальне смс. І мені стало трохи сумно…

— Чому сумно? Я не хочу, щоб тобі було сумно, — я похитав головою. — Давай я зітру те повідомлення і напишу нове!

— Але трохи дивно писати смс людині, з якою ти сидиш за столом на відстані простягнутої руки, — Яна взяла з тарілки мандаринку і крутила її в руках, мені здалося, що вона трохи хвилюється. 

— А мені здається, це прикольно, — сказав я. — Можна буде колись це втілити…

— З Анжелою? — швидко спитала Яна. 

— Ні, в своїй роботі, мені саме замовили візуал для сайту знайомств. І я придумав такі історії в картинках, неначе комікси. Думаю, це буде оригінально і людям "зайде". 

— То ти й про нас комікс зробиш? — запитала Яна. 

— Ні, про нас не буду, — я заперечно похитав головою. — Але повідомлення зараз напишу. Тільки давай спершу вип'ємо! 

— А може, зразу напишеш? — вкрадливо спитала вона. 

— Ні, тільки після того, як хоча б продегустуєш татове вино. Якщо тобі сподобається, можу подарувати кілька пляшок…

— Ну добре, — Яна кивнула і піднесла келих до губ, вдихаючи аромат вина. — Пахне смачно! 

— Зроби ковточок і скажи, з чого воно зроблене, — запропонував я, піднімаючи свій келих і теж випивши трохи вина. А потім взяв телефон і швидко набрав повідомлення, але поки що  не відправляв. 

— З малини? — Яна ледь нахмурила брови.  — Чи з вишні? 

— Тут є й малина, і порічка, і вишня, і ожина, — пояснив я з виглядом справжнього сомельє.  —  Правда, одразу літом запахло? 

— Так, — Яна зробила ще один ковток. — Воно ж не дуже міцне? Бо якось у мене одразу в голові запаморочилося…

— Та ні, це ж таке як наливка, тут спирту чи чогось міцного немає. Лише фрукти і цукор. Пий, не бійся. 

— А раптом я буду п'яна, що тоді? — засміялася вона. 

— Ну, викличу таксі, і відвезу тебе до готелю…

— Але ж у вас село, то від таксиста всі дізнаються, що я була в тебе вдома…

— І що? Була, то й була, — мені теж стало весело. По ходу, вино виявилося міцнішим, ніж я спершу подумав.  — Чи ти боїшся, що наші люди про тебе погано подумають? 

— А мені все одно, — вона знизала плечима. — Я ж їх не знаю, і вони мене також.  А от про тебе можуть розпускати якісь чутки, і тоді з Анжелою можуть бути проблеми…

Я приклав пальця до губ. Вона замовкла на півслові і знову здивовано поглянула на мене. 

Я зобразив на обличчі таємничий вираз, неначе був якимось фокусником, і натиснув на кнопку "Відправити" на своєму телефоні. За мить у сумочці Яни легенько дзенькнув її мобільний. 

Вона дістала його і неквапливо стала відкривати месенджер. Я тим часом узяв пляшку вина і долив знову нам обом в келихи по самі вінця. 

— Що це? — Яна виглядала збентеженою, коли підняла голову від телефона і поглянула на мене. — Ти серйозно? Чи знову жартуєш, і послання призначається не мені? 

— Ну воно ж починається зі слова "Яна", — зауважив я. — То з чого ти взяла, що воно адресоване не тобі? 

Вона мовчки піднесла телефон до очей і знову втупилася в екран. 

— Що ж, дуже вдалий жарт, — сказала зрештою і механічно знову піднесла келих до губ і відпила ковток. — Я навіть якоїсь миті повірила, що це правда…

— А чому тоді  перестала вірити? — я простягнув руку і накрив її долоню своєю. Незважаючи на те, що в будинку було тепло, її пальці здавалися досить холодними. Мені захотілося зігріти їх своїм диханням, так, як тоді, під час нашої прогулянки. 

— Бо це було б неправильно, — вона приклала долоні до скронь і потерла їх так, ніби в неї боліла голова. — Можливо, ти написав це спеціально…

— Але яку, по-твоєму, мету я переслідував?  

— Звідки мені знати? Може, ти хочеш помститися за те, що я ходила до ресторану з Тимуром? Так повір, між нами нічого не було. Це просто був дружній обід.

— Такий, як у нас з тобою сьогодні? 

По ходу, я говорив якісь дурниці. Насправді я сам вживав спиртне дуже рідко, і зараз вино добре вступило мені в голову. Було легко, весело, хотілося сміятися і любити увесь світ. 

— Дене, ти поводишся якось дивно, — Яна зітхнула.  — Мені, мабуть, не треба було пити. Все це неправильно. І те, що ти написав, не може бути правдою…

— Але хочеш вір, хочеш ні, це чистісінька правда, — рішуче сказав я. 

— Мабуть, краще й справді, щоб ти викликав мені таксі, — пробурмотіла вона, піднімаючись з-за столу, але раптом спіткнулася й мало не впала. Я встиг її підхопити, і вона несподівано опинилася в моїх обіймах. 

Не думаючи довго, я схилився до її губ і поцілував її. У глибині свідомості розумів, що це якась мана, і можливо, ми обоє ще про це пошкодуємо, але водночас  твердо знав, що якщо не зроблю цього, то згодом шкодуватиму ще більше. Можливо, усе життя…

Наш поцілунок, здається, тривав цілу вічність. Вона спочатку ніби робила слабкі спроби відсторонитися, але за мить сама обняла мене за шию і притулилася всім тілом.

Я відчував її тепло, аромат її шкіри і волосся, чув її прискорене дихання… Мої руки ніби самі собою ковзнули на її талію, а потім підняли низ кофтинки і торкнулися оголеного тіла. Її шкіра була дуже ніжною і здалася мені такою гарячою, що аж обпалювала пальці. Я відчував, як вона тремтить і все тісніше притискається до мене, так що, здавалося, між нашими тілами не залишалося жодного міліметру вільного простору.

— Яно, я кохаю тебе, — прошепотів я їй на вухо ті слова, що кілька хвилин тому написав у смс. — А ти? 

Переходьте за посиланням і читайте цю романтичну історію з самого початку!

Мирного вам неба, спокійного вечора, тепла і світла в ваших домівках!