Щиро запрошую до новинки! Знижка!

Вітаю!
Насамперед бажаю вам мирних вихідних!
Завтра 12.02. діятиме знижка на нещодавно завершену книгу
Полони мене Відпусти мене

Щиро запрошую до моєї новинки!
(не) дивитися (не)піддаватися (не) думати
Все починається, як гра мажорів, проти однією заучки, але заучки бувають різними.

Уривок з тексту:
“Беремо Мишку?”

Відправляю повідомлення Роду майже наприкінці уроку.

“Згоден. Цікавий екземпляр, і мордочка симпотна. Не забудь прийти на футбольне поле.”

Відповідь прилітає негайно.

— Ти куди? — тягаюся за Мишкіною після уроку. Дівчина, як літак, мчить вперед, кусаючи губи.

— За своїм щоденником, — мчить у клас із табличкою 11-“А”. - Ти не ходи, а то ще через мене дістанеться. Ці ненормальні кольори розпізнати ніяк не навчаться, а все лізуть і лізуть. Я ніколи раніше не бачила цього хлопця. Отже, теж новенький. 

Вривається у клас, під гудіння школярів зупиняється біля парти Родіона. Він, розвалившись, сидить на стільці, ліниво піднімаючи на дівчину погляд.

Реально різних бачив, але такого — ще ніколи.

— Поверни мій зошит! 

— Ні!

— Добре! 

Хапає його рюкзак зі столу, висипає все на стільницю. Хапає телефон, а я дихати перестаю.

Чорт! Там же наше листування. Сподіваюся, Родіону вистачило розуму поставити пароль.

— Коли повернеш мій зошит, отримаєш телефон. Насмілишся відкрити й читати — зіллю все, — трясе телефоном під носом Рода, — в інет. Думаю, грішки там є! 

Фурією проноситься біля мене на вихід.

Здається, все буде набагато цікавіше, ніж ми могли собі уявити.

І звісно запрошую до безплатної історії Алекса та Міли.
Змушу бути моєю
 

(арт кликабельний)
Мій телеграм канал.

До зустрічі!

❤️М.К❤️