Привіт, мої любі!

Сьогодні працювала над черговим розділом роману і зловила себе на думці, що нарешті змогла відшукати тематику та жанр, у якому почувась максимально комфортно. Мене кидало, як той човен під час шторму. То занесе на фентезі, то на гумор, то взагалі постап (це ви ще не читали мою книгу про зомбі-апокаліпсис). Я пробувала себе у різних напрямках, але саме в молодіжній прозі відчуваю справжне задоволення від письма. Власне, зомбі - теж моя стихія, але про це в іншому блозі)))

Наразі запрошую до роману "Правила виживання"

Тут  все, що я люблю: молодь, боротьба з власними демонами, притистояння обставинам та спроба не втратити себе під тиском оточуючого середовища. Дуже стараюсь, аби ця книга не отримала вікове обмеження... Як і з "Хорошими дівчатами" доводиться ходити по лезу. 

— Ти таки шукаєш проблем, — промовив, наближаючись до неї.  Спеціально, рухався неквапливо, даючи їй можливість втекти. Та попри мої сподівання, Стеф зробила крок назустріч. Поки я говорив з хрещеним, вона встигла остаточно заспокоїтися. Шкода, мені подобалося, коли вона бісилась. Це якась особлива насолода… Щось на рівні зі збоченням. Коли розумієш, що це неправильно, але все одно прагнеш відчути знову.  Дідько, я знову виведу її на емоції. Прямо зараз.  — Нам не дали поговорити, — промовила вона.  — Невже ти усвідомила скоєне, і тепер хочеш попросити вибачення? — Ем… та ні. Хіба що після тебе.  Я подивився на неї згори до низу. Після аварії Скадовська сильно схудла, стала блідою та схожою на порцелянову ляльку. Аж не вірилося, що в такому тендітному тілі може ховатися справжній демон. Хоча, в тихому озері, як-то кажуть…

Буду безмежно вдячна, якщо ви поділитесь посиланням на цю книгу в соціальних мережах. 

Всім тихого та затишного вечора. 

Тримаймося, віримо у краще.

Обіймаю!