Добігла до завершення нова історія. Мені радісно від того, але й трохи сумно. Було цікаво працювати з такими трішки шаленими героями. Сподіваюся, і вам, любі читачі, також сподобалося. Дякую усім, хто залишався з нами до кінця, підтримував вподобайками та коментарями! Це дуже важливо для мене!

Підписуйтеся на сторінку, зберігайте книгу у бібліотеку, щоб не загубити. А у мене незабаром обов’язково будуть нові історій!

Від усього серця, з повагою, ваш Автор!

https://booknet.ua/book/pdsrachnik-vd-dol-abo-shcho-robiti-koli-dolya-dala-stusana-b411208

- гумор

- романтика

- вперті герої

- щасливий фінал

- Нам потрібно поговорити! - заявив, не відриваючи погляду від її здивованих очей. Руки тремтіли, а горло стискало спазмом від хвилювання, але відступати він не збирався! - Катю, я хочу, щоб ти повернулася!

Нервово посміхнувшись, жінка відклала відкрите меню.

- Олеже Володимировичу, боюся, зараз я вже не в змозі виконувати ваші вказівки... з повною віддачею, - відвівши очі, вона несвідомо відсунулась, змушуючи Громова смикнутися слідом. – Я зараз не в тому становищі, щоб дозволити собі напружений графік, зайві хвилювання та нерегулярне харчування…

- Я знаю! - видихнув чоловік, намагаючись втримати ошелешений погляд Катерини.

- Що?

- Я знаю, що ти вагітна! І я не проти!.. Я готовий прийняти тебе разом з малюком, байдуже, хто його батько. Головне, аби ти погодилася… - словесна діарея ніяк не припинялася, а Катя блідла з кожним почутим словом. – Я згоден забезпечувати вас всім необхідним. Квартира велика... Проте, якщо захочеш, куплю іншу або ж взагалі, будинок! Я навіть дозволю їм бачитися... час від часу... Катю, я дам тобі все, тільки повернися!

- Олеже, я тебе не розумію, - відсунувши стілець, Галушко вже зібралася підвестися, щоб якнайшвидше втекти, від трохи божевільного погляду знайомого незнайомця. - І ти мене лякаєш, якщо чесно!

Тіло рухалося без контролю голови, кероване лише сильними почуттями. Схопившись, Громов упав перед, шокованою до не можливості, жінкою на коліна, і схопивши її за крижані долоні заглянув у величезні очі.

- Я кохаю тебе, Катю! - прошепотів онімілими губами. - Божеволію! Не сплю, не їм, на роботі все з рук валиться... А як уявлю тебе в обіймах цього... Глі-іба, готовий розірвати його на дрібні частини, аби ніхто інший не смів до тебе торкатися! Ти повністю заволоділа моїми думками та моїм серцем! Я готовий на все, аби повернути тебе до своєї квартири, аби бачити твою посмішку щоранку, аби готувати разом з тобою на нашій кухні! Я кохаю тебе, Катерино Галушко! І якщо ти проженеш мене зараз, я помру! Мила, кохана, єдина, повернися до мене!

По блідих щоках Каті градом котилися величезні сльозинки, зрошуючи їх зчеплені в замок пальці. Схлипнувши, жінка тепло посміхнулась і прошепотіла те, що обухом звалилося на зранене очікуванням серце Громова.

- Сподіваюся, ти готовий до гори пелюшок, голодних криків і безсонних ночей? Тому що ухилятися від своїх обов'язків, я тобі не дозволю!

#книги_букнет #книги_українською #пригоди #гумор #роматика