2 книги + 2 нові глави = Шквал ЕмоцІй!

ВІТАЮ, МОЇ ЛЮБІ БУБОНЬКИ!!!

ДВІ КНИГИ!!! ДВІ НОВІ ГЛАВИ!!! 


КАРТЕР & СОРАЙЯ. КАЗКА ДЛЯ ДОРОСЛИХ»
(тицяйте по назві книги і перейдете на неї)


*** група Фейсбук***

Уривок з сьогоднішньої глави:
     — Ти що собі думаєш? Ти прийшов сюди і гадаєш, що я кинусь до тебе в обійми та скажу, як чекала? Ти так це собі уявляв?! — Ткнувши пальцем в мене, вона насуплено дивилася мені в очі.
   — Приблизно так. — Усміхнувся я, але розумів, що це не допоможе.
   — Тоді я тебе розчарую. Цього не буде. — Сорайя хотіла обійти мене і дотягнутись до ручки, але я не дав цього зробити. — Відпусти мене! — Топнувши ніжкою, вона скривилась.
   — Боляче? Дай подивлюсь… — Я хотів нахилитись, але вона позадкувала від мене. — Сорайє…
   Ми дивились одне одному в очі, коли вона торкаючись грудей, запитала.
   — Тобі показати де болить? Ось тут. — Вона постукала долонею по грудях. — Тут болить. Від тоді, як ти знехтував моїм зізнанням і залишив мене одну в будинку. Двічі. А тепер не даєш мені залікувати моє серце.
   — З ким? З тим бовдуром? — Закипів я.
   — Це не твоя справа, Картере. Ми з тобою просто гарно проводили час…
   — Ти знаєш, що це не правда. — Її слова жалили мене.
   — У тебе роздвоєння особистості, чи як? — Брова Сорайї піднялась доверху. — Ти погано пам’ятаєш свої слова? Добре, тоді я нагадаю – «Я ж казав тобі, просив не мріяти про нас. Нас немає. І ніколи не буде».
 Сторінка Фейсбук 

«Вікенд для боса»
(тицяйте по назві книги і перейдете на неї)

​​​​​​​
 *** ТЕЛЕГРАМ КАНАЛ***

Уривок з сьогоднішньої глави:
— Хочу тебе поцілувати, і хочу щоб ти мені відповіла.
   Його слова захопили мене зненацька. Ці кілька слів… ці зізнання блукали моїми венами, ганяючи кров тілом… Моє серце відгукувалось на них і кричало віддатись в полон його губ, а розум нагадував, як він вчинив. Ця боротьба в мені вже п’ять довгих років. Він завжди був для мене тим - в кому я розчинялась у думках, та так само зупиняла. Я не можу піддатись його чарам, владі чи будь-чому іншому, як колись… Як тоді… Ні.
   — Я не можу. — Відчуваючи, як котиться сльоза, я заплющила очі, щоб заспокоїтись, але вже за мить відчула теплі губи на своїх. Мене закружляло в емоціях. Ніжність…, пристрасть,… страх,… паніка. Але опустивши руку на його груди, і відчувши, як сильно та швидко гуркотить його серце, я заспокоїлась. 

***Сторінка Букнет***

 Інстаграм