Доброго дня, любі читачі ))

"Не лякайте Машу "танком"

«Язик мій – ворог мій» - це на сто відсотків про мене!
Є в мене одна особливість. Взагалі-то я досить добра і спокійна дівчина з милим ім'ям Маша. Але якщо мене сильно налякати чи шокувати…
От навіть не знаю, звідки це береться. Хтось у такі моменти за серце хапається, хтось сльозами вмивається. Я ж…
Потік триповерхових матів, що у такі хвилини видає моя підсвідомість «на-гора», безумовно, шокує того в чиє обличчя вони летять.
Ну так… Хто чекає хитромудрих матів рівня «вантажник морського порту» від няшної білявки із невинно-дитячими сірими очима?
Так сталося і цього разу…

Якби я ще знала заздалегідь КОГО САМЕ тільки-но облаяла і чим це все скінчиться…

А треба ж було ще якось дістатися ліжка.

Скільки там до нього? Метрів десять? Боже, яка зараз це величезна відстань. І як же та дурнувата сила тяжіння тягне мене додолу.

Не знаю чому ця ідея здалася мені доречною і дуже вдалою. Мозок вже точно адекватно не працював. Або може тому, що на чотирьох легше пересуватися ніж на двох? Мені здалося, що я більш-менш швидко і бадьоро затупотіла на колінцях у напрямку ліжка.

А нічого так, чистесенько тут у біг-боса. Так і бачу як він бігає навкруги із пилососом, кілька разів на тиждень, в образі Попелюшки і все тут ретельно прибирає.

Пирхнула від сміху собі під ніс від кумедності тієї картини. Але щось то пирхання як не рідне прозвучало. Ще й повторилося десь позаду моєї… дупки.

– Ой! – зойкнула я і миттєво приземлилася на неї, рідненьку.

Озирнулася перелякано. Ну, звісно, хто ж ще, як не біг-бос несподівано матеріалізувався тут. Двері ж я, перебуваючи в стані буркотуна, не зачинила. Добре що хоч голяка з ванни не вилізла. Он в нього і так очі вилупилися на мене, а брови високо на лоба видряпалися.

Мда… Відчуваю що такими темпами мені доведеться йому сплачувати косметичну операцію, щоб прибирати глибокі зморшки на лобі. Чомусь після тих специфічних, медичних маніпуляцій, бос уявився мені із гладесеньким, дзеркальним лобом та тоненькими, вискубаними бровами. Я вже не пирхнула, а по-справжньому хрюкнула від сміху.

– Із тобою все гаразд? – спитав він якось так дуже обережно. Напевно із божевільними в стані загострення таким тоном розмовляють.

МАША ДУРКУЄ ТУТ ;))

"Довгоочікуванний сюрприз під ялинкою"

Що трапиться, якщо під Новий рік ти випадково прокинешся в чужому ліжку, та ще й не один? І з жахом усвідомиш, що в потилицю дихає зовсім не дівчина. Але ж ти НАТУРАЛ! Чи вже ні?
А якщо вдруге прокинешся в тому ж ліжку з тим чоловіком? Та сам, при повній свідомості, повернешся до нього.
І головне, що робити, якщо цей чоловік викликає в тебе зовсім НЕПРАВИЛЬНІ бажання?
Піддатися спокусі чи бігти світ заочі від того «демона-спокусника»?
__________________
Весела історія про бармена та поліцейського.
Оптиміст проти буркуна.) Чи зовсім не проти?;))

– Який же правильний і гарний ракурс... – привалившись до одвірка і схиливши голову набік, прокоментував він відставлену дупу Кості. Жертва швидкої кармічної помсти присмокталася до крану наче верблюд після подорожі пустелею. Промукала щось незрозуміле та нерозбірливе, але від джерела життєдайної вологи відчепитися не змогла, так і продовжувала заковтувати рятівну рідину. «Пожежа» в горлі і в шлунку явно не вщухала.

– Ти знаєш, що водопровідна вода має дуже сумнівну якість і не особливо корисна для організму? – Нікіта переступив поріг і замкнув за собою двері. На замок.

Чи то уїдливий тон так подіяв, чи неоднозначне клацання, яке пролунало якось зловісно. Але Костя нарешті відірвався від крану і почервонілими очима подивився на Нікіту.

– Що, навіть не спитаєш, що це таке було і за що? – Нікіта зробив крок вперед, а Костя несвідомо позадкував, помітивши нічого доброго невіщуючий йому блиск в очах. – Розумний, хлопчик. Знаєш, що рильце в пушку.

– Який я тобі хлопчик? – все ще обурюючись, огризнувся Костя, але знову мимоволі відступив, коли Нікіта ще наблизився. – Що ти мені там таке набодяжив, що в мене ледь очі не випали?

– Мій фірмовий коктейль. «Антикобеліно» називається. – Нікіта несподівано мило посміхнувся yKU3fZ9T та награно здивувався. – Що? Невже не сподобався? Дивно. Начебто за призначенням був доставлений.

ЗАГЛЯДАЄМО СЮДИ...

Захоплюючого читання!

Ваша руда бестія ;))

ТГ-канал про мої книги на БУКНЕТІ