Додано
30.01.23 20:27:32
Від автора автору (флешмоб порад)
Від автора автору (флешмоб порад)
Якось Оленка Блашкун поділилась "шкідливими порадами", як НЕ треба писати книгу.
І, мабуть, багато хто задумався, а як же таки треба? Першою на це складне питання вирішила відповісти Ганна Зюман і започаткувала флешмоб "Від автора автору".
Критика та обговорення вітаються!
Порада від Єви Райн:
Будь ласка, не пишіть про те, про що ви абсолютно не в курсі!
"Десь чули", "і так нормально", "я не довідника пишу" і т.п. не пройде.
А якщо "пройде", то матимемо історії, де вчителька сільської школи приїздить на роботу на новенькому "Лексусі" і керує не тільки школою, а й міністерством освіти, медцентри де сурогатне материнство плутають з ЕКО, а вагітність у незайманої героїні настає від протягу, дитячі садки де діти вчать вищу математику, мотоспорт, де байк заводять "ключем в кермі", а не в замку запалювання, і ще багато-багато чого)
Що робити, якщо дуже хочеться?
-
Збираємо інформацію. З дідусем гуглом обережно, може таке порадити, що потім сорому не оберешся) Тому фільтруємо джерела.
-
Консультуємось зі спеціалістом. Пишите про лікарів? Поспілкуйтесь на вашу тему, те ж саме стосується поліцейського, механіка, вчителя, байкера і т.п. Ці люди вас не покусають, а інформація в книзі не буде, як кажуть підлітки "кринжатіною".
3. Описуємо ситуацію "пунктирно", не вдаючись в деталі, в яких "поверхнево плаваємо". Хай краще героїня "проспить" політ в літаку, ніж в книзі буде щось типу: "І змахнувши крилами, літак піднявся в небо".
На цьому все) Є думки з приводу? Діліться)
Передаю флешмоб чудовому автору, якому точно є що сказати: Рома Аріведерчі.
16 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНа пункті про літак мій настрій теж змахнув крилами) Дуже влучно. Намагаюся теж оминути такі ситуації в своїх творах, але ляпи певне знайдуться)
Аріана Мел, Приємно, що підняла вам настрій) Від ляпів незастрахований ніхто, навіть друковані книги чи фільми таким грішать)
Я стараюся не чіпати теми в яких плаваю. Але дуже часто все-таки треба щось таке написати, яке максимально віддалене. Навіть ті самі улюблені всім мільйонери, про яких часто пишуть авторки. Ніхто з них, мабуть, і гадки не має, як ті багаті чоловіки живуть, але в кожного своя версія, і в декого вона може бути прямо таки ЧУМАЧЕЧА. От поверхнево писати, якщо в чомусь не орієнтуєшся, то таки добра порада.
Кейтрін Шкроб, Так, часто, хоч шматочком та доводиться зачепити тему, в якій або не надто багато, або й взагалі знань немає. В такому випадку краще або чіпати вже геть поверхово, краєчком пера, або ж шукати консультанта)
Дякую. Якби мене хтось спитав, дала б таку самісіньку пораду. Я писала вже колись у блозі про помилки, які походять від елементарного незнання матеріалу, але напевно, їх не подолати. Рідко хто зараз проробляє матеріал як належить, адже гугла деколи недостатньо, а консультанта знайти не кожен здогадається.
Отже, людоньки, цілком погоджуюся з Євою Райн: ПИШІТЬ ПРО ТЕ, В ЧОМУ ВИ ДОБРЕ РОЗУМІЄТЕСЯ, АБО ПРО ТЕ, ЧОГО ВЗАГАЛІ НІХТО НЕ ЗНАЄ.
Єва Ромік, Тоді приємного читання) Р. S. Мені самій іноді було його шкода))
Дяка за згадку. Сказати мені є що, але не все можна озвучувати, бо нас можуть читати неповнолітні й вагітні жінки Але то вже завтра )
І автори-початківці мають за неї дякувати.
Бо звісно знати матчастину не обов'язково. За опис в стилі "на вербі груші" в тюрму не саджають.
Читачі переймаються сюжетними перипетіями і емоціями, і пробачать автору деякі неточності. Але ж при цьому автор атратить тих для кого його невігластво в темі, яку взявся описувати, критичне.
Та й фінал відомий. Про розлогу клюкву всі чули, але ніхто не читав першоджерела і не пам'ятає твору цього відомого автора. А "Мадам Боварі" читають і читатимуть. Може тому, що автор настільки гарно вивчив матчастину, що сам відчув симптоми отруєння, коли описував їх в книзі.
Не треба самому собі робити каку в стилі "какая разніца". Бо читач скаже "не вірю" і піде назавжди, один раз розчарувавшись.
І взагалі сучасна людина має власний досвід, доступ до будь-якої корисної інфи. З'єднавши це в одному творі, можна передати читачам в емоціях і сюжеті що завгодно, і не стати посміховиськом.
Звісно я не про стилістичні прийоми й навмисні викривлення. А про ляпи, допущені тільки тому, що
Єва Ромік, Дуже вже картинка була гарна з тими червоними цяточками. І що сумо - її далеко не всі читачі бачать )))
Прочитала і блог і коментарі. Дякую, дуже корисно)) я тому і вдалася спочатку писати фентезі, бо мій світ, як схочу так і буде)))
А почитала про інші країни і в мене додалося причин для хвилювання . У мене зараз герої в Чехії, а я там не була ((( дядька гугла вже замучила, але дуже хвилююся, чи не буде якогось "ляпу" в мене(
Мегерка Вредіна (Megerkavredina), ❤️❤️❤️
Мене ще часто усміхає, коли у романі події відбуваються за кордоном і герої відправляються з одного місця у інше))) Їдуть, летять, пливуть))) з одного міста, яке розташоване у годині їзди на автівці, герої можуть летіти, або ж плисти кораблем до країни, яка знаходиться серед суші і не має виходів до моря )
Alesia, Пояснення просте --- це ж круто)))
Порада дуже гарна.
Не робіть головного героя лікарем, якщо не побували в його шкурі. І це не тільки тому, що не достає певних знань, їх дійсно можна добути у гуглі.
Не знаю як у випадку юридичних спеціальностей, де весь час перед очима людські пороки, в лікарській професії перед очима весь час людське горе і беспорадність. Це накладає жирний відбиток на сприйняння оточуючих і світу взагалі. І не думайте, що це бажання всіх захистити і всім пожертвувати заради інших. Формується здоровий цинізм, бо спрацьовує захисна реакція - відокремитися від чужих бід.
Тетяна Гищак, Дякую за гарне доповнення. Здоровий цинізм і фаталізм, мабуть, дійсно а пенвій мірі є у кожного лікаря.
Ох, як я замучила свого чоловіка-того вічного експерта й критика в усіх складних питаннях)))
Але так-якщо спочатку хотілося писати так, як розумієш, то згодом прийшло розуміння-так як розумієш не канає. Але потім осягнути й ще складнішу істину-деталізувати теж не варто-з цього або посміятися, або просто прогорнуть не читаючи.. )))
Дякую за класну й неочевидну пораду)) треба не одну гулю набити, щоб це зрозуміти))
Єва Райн, Це точно)))
Чомусь згадався серіал "Доктор Хаус". Моя знайома, яка за освітою медик, дивилась для того, аби критикувати і знаходити ляпи :)
Дика Орхідея, Я не медик, але той ляп, що в серіалу знайшла добряче мене розчарував) Бо серіал і героїв любила)
Поради що називається в тему . Дякую)
Лео Нур, Дякую)
Згодна з вами на 100%. Наприклад, я не буду писати про круті автівки з деталізацією, бо це зовсім не моє. Але якщо хочеться, то є друг, який пише огляди про це. Тема лікарів також не моя. Тому якщо треба буде героя-лікаря - буду шукати допомогу залу. Є автори, які справді дуже круто працюють з медтемою та лікарями. З іншої сторони це наштовхує на думку - якщо ти не сильний в одній темі, то є інші твої теми, де ти можеш розігнатися. І вони можуть зацікавити читача, тож варто знати свої сильні сторони.
Емілія Дзвінко, Дякую за коментар! Повністю згодна з вами) В кожного з нас є свої сильні сторони і своя сфера знань, то чому б не "поселити" героїв саме в її рамки? А якщо вже хочеться чогось іншого, або екзотики - тоді збираємо базу чи шукаємо консультанта)
Клас!!!Все правильно!!!❤❤❤
І про приват...!!!
Олена Гушпит, Дякую) ❤️❤️❤️
Єво, браво! Бо інколи таке читаєш, що думаєш, що людина інфо з пальця висмоктала або зі стелі .Особлиао, коли на підборах крокує модниця по Нью Йорку, чи Чікаго.І так думаєш, чи цікавилась автор, як насправді там ходять. Інколи таких ляпів море чуєш.Бачила коменти, і невдоволення авторів . Якщо щось проскакує, то шукаю вихід на приват.Є багато авторів, до яких і н не придерешся , бо пишуть розуміючи толк в тій сфері, про яку описують.
Оля Пасічник, До речі, думка зі спілкуванням і вказуванням на помилку в приват - гарна думка. Я була б тільки рада, бо всі ми люди і можемо десь помилитись)
О, змахнувши крилами то сильно! (⁀ᗢ⁀)
Дякую. Насправді дуже влучна порада, адже писати роман не зібравши навіть мінімум інформації, то в кращому випадку насмішити читача.
Наприклад я коли натикаюся на подібни нестиковки одразу закриваю книгу, бо з'являється відчуття, що то писала якась дитина. І в подальшому від цього автора вже не чекаєш чогось, що зможе насправді зачипити.
Єва Райн, саме так :)))
Браво! А крила то взагалі шедевр!
Дякую))))
Каміла Дані, Ага)) Чого тільки не зустрінеш на просторах Букнету)
О! Нарешті! А я гадала, коли вже Єва продовжить естафету від Ганни)
Дякую за цікаву пораду!
Камі Мир, Дякую ❤️ Приємно, що чекала) Я сьогодні трішки повільна)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати