Як написати бестселер
Колись давно я мала хибну думку, що якщо вчитиму інших авторів, як писати книги, то це допоможе мені стати більш популярною.
Але в мене для авторів лише одна порада — орієнтуйтеся не на своїх колег, а на своїх читачів. Читачам до лампочки, наскільки ви гарно вивчили матчастину і скільки розумних слів знаєте)) Їм потрібні цікаві книги.
А щоб писати цікаві книги, треба відкинути занудство і бажання повчати. Отак візьміть сміттєву корзинку й викиньте корону.
І відразу сідайте писати))
Хоча мій блог не про це мав бути, а про знижку. Сьогодні можна придбати зі знижкою наш із Владою Холод роман “Він тебе програв. Ти тепер моя”
Ця книга днями набрала 4 тисячі бібліотек і вже продано більше 1500 примірників. Будемо раді новим читачам!
Ловіть уривок з цієї прикольної історії:
Я, здається, задрімала, і не відразу почула дзвінок у двері. Підхопилася з ліжка і зойкнула від болю в стопі. Швиденько знову сіла на постіль. А дзвінок повторився.
Хто це може бути? У Яра є ключ, вже зробив дублікат. Але, може, він його забув? У будь-якому разі, треба дістатися до дверей і поглянути, хто там.
Я потихеньку, тримаючись за стіни, вибрела в передпокій. Тут було велике вікно, і я побачила, що сонце вже хилиться до обрію. Виявляється, я проспала майже цілісінький день!
Я сяк-так пришкандибала до дверей і відчинила їх. До квартири відразу ж ввалилося двоє молодих чоловіків, які явно почувалися тут як удома.
Один із них, високий, з темним, коротко стриженим волоссям та масивною нижньою щелепою, з цікавістю почав мене роздивлятися.
— А де Яр? — спитав він
— Н-на роб-б-боті, — я раптом почала заїкатися.
— А ти і є та його німфа?
Я знизала плечима, гадки не маючи, що він має на увазі.
— Ден, скажи дівчині, хай приготує щось поїсти, бо ми дуже голодні, — промовив другий чоловік, із модно підстриженою чорною бородою, що робило його схожим на цигана.
— Так, сонце, накрий нам швиденько на стіл, бо поки Яр повернеться додому, ми всі з голоду дамо дуба, — звернувся до мене той, якого назвали Деном.
Я слухняно пошкандибала на кухню, а вони залишилися сидіти у вітальні, увімкнули телевізор і стали дивитися якийсь боксерський матч.
Зазирнула в холодильник — продуктів мало. Звісно, була ще якась крупа, макарони, але хтозна, чи вони захочуть те їсти.
Після роздумів вирішила приготувати гарячі бутерброди з шинкою і сиром. У мене був уже нарізаний батон, тож потрібно було лише змастити шматочки хліба кетчупом, і на кожен викласти начинку, чим я й зайнялася .
Так захопилася процесом приготування, що не зчулася, як двері відчинилися і до кухні увійшов Яр. За ним з'явився Ден.
— Що ти тут робиш? — спитав господар квартири, суворо дивлячись на мене. — Маєш бути в ліжку!
— О, який ти суворий зі своєю німфою! — зареготав Ден. — А чого вона так дивно ходить? Це ти щось із нею вчудив, чи вона й була така? Може, той тип спеціально неліквід підсунув?
Яр сердито озирнувся на нього і сказав беззаперечним тоном:
— Дене, вийди, мені треба поговорити з Діною наодинці.
— Все, все, я зрозумів, — друг Яра виставив уперед долоні. — Вже йду. Воркуйте собі, голуб'ята!
Коли двері за ним зачинилися, Яр сказав:
— Не звертай уваги на хлопців, вони не злі, просто така в них манера спілкування. Вважають себе дуже дотепними і крутими.
— Та все нормально, — я підняла на нього очі. — А чому він назвав мене "німфою"? Що це значить?
Яр на мить задумався, а тоді швидко випалив:
— Ден свого часу жив у… е-е, Греції. Так, у Греції. А там є такий сленг — на квартиранток кажуть "німфи".
— Ясно, — я рушила до холодильника, — там десь були оливки, треба відкрити. Кажуть, греки їх дуже полюбляють…
— Та ні, Ден не грек, — Яр усміхнувся. — І я гадки не маю, чи їсть він оливки. Добре, покинь це все. Давай я відведу тебе до твоєї кімнати.
— Але я ще не закінчила робити бутерброди…
— Сам зроблю, ходімо, тобі шкідливо стільки часу бути на ногах. А як не підеш, то занесу тебе сам, як це було вранці!
Щоб дізнатися, що було далі, читайте роман "Він тебе програв. Ти тепер моя"
Тільки сьогодні до кінця дня діє знижка на нашу найпопулярнішу книгу!
Приємного читання!
А зовсім скоро, 1 лютого, очікуйте на новинку, яка буде не менш приголомшуючою))
Щоб не пропустити її, обов’язково підпишіться на наші профілі!
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПорада шикардосна ❤️❤️❤️
Тейлор Грін (Taylor Green), Дякую :)
Суть поради в тому, щоб не ділитися знаннями, бо це занудно? Парадокс заключається в тому, що найчитаніша література це підручники, із програми, які обов'язкові для читання, у школах та інших навчальних закладах.
Андрійчук Андрій, От тому, що всі діляться от так, маємо застій у кіно, літературі і ще багатьох сферах. Бо замість того аби за собою дивитися і вдосконалювати власні навички, дуже часто митців і творчих людей цікавить: а що там у тої, чи того? Головне не у себе))
Дякую за книгу, яка зламала всі шаблони!))
Мар, Так тримати!)))
Гарна порада))) Дякую))
Мар, Навзаєм)
ахахахах))) обожнюю і тебе, і цю нашу історію)) сподіваюсь, сьогодні цю нашу книжечку запримітять і оцінять нові читачі)))
Холод Влада, І я люблю цю книгу) Саме за її атмосферу непередбачуваності *_*
Чудова порада і чудова книга❤️
Устина Цаль, Дякую :)
ахах, чудовий блог, дякую)
Лоре Лея, Дякую, що зазирнула))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати