Доброго дня, мої любі

Сьогодні була завершена гумористична книга

про стосунки кумедного Дані і його красунчика-боса Ярослава

"Солоденький пампушок та бос-ласунчик"

Все в житті Дані було добре, доки він не побив рекорди незграбності та з розмаху не влетів в…боса. Ще й не вчепився в його сідниці. Руки прибрав одразу. Майже. Але до того встиг спрацювати інстинкт «пожмакати».
Даня перелякано глянув на боса.
–Вибачте…– вдалося лише пропищати.
Кисню в легенях вистачило тільки на це. А коли помітив задерту брів боса, то і серце забуло як битися.
Це ж був ТОЙ, про кого міг лише мріяти. Красивий, сильний, розумний і…недосяжний. До того ж натурал.
Так, до всього комплекту незграбності і пухкенького тіла, Дані дісталася і…нетрадиційна орієнтація.

ЗАПРОШУЮ!

tKMYPJX7

"Не лякайте Машу "танком"

Я ще приходила до тями на своєму робочому місці, коли Аня принесла підписані договори. А разом із ними… записку.

Зі смайликом.

Підморгуючою і усміхненою краказяброю такою.

Ні, ну ти диви, якій він ще й жартівник, той біг-бос! Може то побічний ефект від завданного мною побиття? Може струс мозку може статися і коли вдариш… зовсім не мозок?

Ото ще мені не вистачало, щоб усілякі боси мені тут бісики очима пускали! Я і так в центрі уваги колег, бо якщо щось трапляється в офісі, то через мене чи пов’язане зі мною.

Я схопила договори, і зливаючись в один колір зі стінами та маскуючись під розляписті фікуси, чкурнула з офісу. Але якось біса, коли вже була на вулиці, задерла голову, щоб на вікна поглянути.

Ну ти диви! Стоїть він! В усій своїй красі. Ще й витріщається.

Тільки хотіла побажати йому «міцного здоров’я», як влупилася в якогось чоловіка, збила з ніг та ще й завалилася на нього. Нічого так, зручно, м’якенько. Краще ніж на асфальт приземлитися.

– Вибачте. – трохи протопталася я по незнайомцю та злізла з нього. – Щось чоловікам зі мною останнім часом не дуже щастить. То б’ю їх, то роняю.

Маша "віджигає" тут..

Захоплюючого читання!

Ваша руда бестія ;))