—  Ти може чаю хочеш?

—  Та я вже пила… Я не надовго забігла, хотіла лише подякувати. Ну за все. Ти рятуєш мене з першого дня. Я твоя боржниця.

—  Ти знаєш, чого я хочу…

—  Не жартуй так!

Він торкнувся своєю теплою та трохи спітнілою долонею моєї руки. Його очі зустрілися з моїми — і зсередини знову вилізла голодна до кохання та поцілунків дівчина, що дивилася на нього очима кішечки, що просить про те, щоб її взяли на руки.

—  Я, мабуть, піду, —   мовила, ледви вичавлюючи з грудей звук.

—  Ти можеш залишитися?

 

“Місія кохання”

 

Запрошую до неймовірної історії, гарячої як сонце Африки!

Дякую всім, хто продовжує слідкувати за мною!