https://booknet.ua/.../povernisya-yakshcho-nasmlishsya... Оновлення уже доступне. А це - анонс на завтра:

- Максиме. Я просто пояснюю, чому він так різко проти її шлюбу, особливо з тобою. - світський тон повернувся до неї, і вона вже не стискала чашку пещеними руками з ідеальним манікюром, наче хотіла задушити її замість Ма.

- Може не треба? - ввічливо заперечив я. - Її батько думає, що вам це буде неприємно, і ви кажете, що це не важливо, щоб не здаватися мстивою і дріб'язковою. Але насправді це не важливо тому, що тепер тільки Лі вирішить, що їй треба. Сама.

- Ти дуже розумний хлопчик, Максиме. Але ти не розумієш… Він не знайшов шляху до Ліки. Не знайшов з нею спільної мови. У нас більше нема дітей. Вона - його гордість, він її любить і дуже жаліє. От тільки його місце в її житті встиг зайняти його референт А потім ще ти.

-Так не треба було купляти дитині живу ляльку. - мстиво подумав я, але промовчав. Бо то все в минулому. І нічого не зміниш.

Макс зараз дуже самовпевнений, бо Лі відповіла повною взаємністю і довірою. І дуже роздратований, тому що не любить театр, як ми пам'ятаємо ще зі сцени заручин )))

А ви любите театр? Хотіли б, щоб заради вас розіграли п'єсу про минуле?

І нащо матір Лі так тягне час. Вона чекає на когось?

Завтра дізнаємося. Пристебніться, доведеться трохи похвилюватися. Але пам'ятаємо про хепіенд, який Макс має зробити власноруч.

Бажаю нам усім щирих родичів і друзів, які насправді на нашому боці й говорять все прямо.

А ще дякую за вподобайки, додавання до бібліотек і щирі коментарі. Вони піднімають настрій за будь-яких обставин і дають море натхнення

"Це як фальшиве життя,

прожите в ім'я

фальшивих цінностей

і заради популярності.

Акторство це надовго... "

( Вів'єн Лі)

https://booknet.ua/.../povernisya-yakshcho-nasmlishsya...

Здавалося, до чого б тут щемна розповідь матері Лі про молодість та її помилки?

І може Макс даремно не любить театр? А може просто перед ним не дуже талановита акторка.

Чи переграє вона щирого Макса - побачимо згодом.

А вам я бажаю дивитися на акторську гру тільки в кіно і театрі. А вдома це не завжди доречно і на користь взаєминам.

Гарного вечора з гарною історією, мої найкращі у світі читачі!