Вітаю, мої любі! Всім гарного і спокійного дня!

А я до вас з приємностями. Сьогодні діє єдина знижка в передплаті на надзвичайно емоційну книгу "Я відчуваю тебе". Поспішайте скористатися нагодою, бо дешевше вже не буде, після завершення ціна зросте. 

Анотація: 

Він – багатій-самітник, який повернувся на батьківщину матері, щоб сховатися від усіх. Його проблема – сліпота і паскудний характер.
Вона – просто дівчина, яка за примхою долі зайняла місце сестри – прибиральниці в його маєтку, впевнена, що підміни не розкриють.
Але є одне але – минуле, в якому і він, і вона були романтично знайомі, допоки випадкова вагітність не зруйнувала все.

Уривок:

Ніби за помахом чарівної палички злого чаклуна, Богданка звернула на кухню, дрифтуючи на повороті. А там з несподіванки зупинилася, і я почула: 

– Привіт! А ти хто? 

Не думаючи про плями на підлозі чи тупіт, я кинулася навздогін і побачила картину з кошмарного сну. 

Задерши голову, Богданка стояла прямо перед Анджеєм, з цікавістю роздивляючись його високу фігуру. Він сидів на барному стільці і пив каву. На обличчі його намалювався такий кумедно-шокований вираз, ніби він ніколи не чув про існування дітей. Чашка зависла на півдорозі до рота, а очі здивовано кліпали. 

Як була, у брудних чоботах і в курточці, Богданка полізла на сусідній стілець і вмостилася поруч. 

– Я Богданка. Мама зве мене Дануся. А ти хто? – повторила вона. 

Я скривилася як середа на п’ятницю і сховала обличчя в руках, нібито це могло допомогти уникнути цієї жахливої ситуації. 

Обережно, дуже обережно Анджей поставив чашку на стіл, ковтнув і насупився. 

– А хто твоя мама? – нарешті озвався. 

– А он вона, – мала махнула рукою у мій бік, а потім, вгледівши, що чоловік не прослідкував поглядом за її жестом, помахала обома долонями перед його обличчям. 

– Не роби цього, – роздратовано сказав Анджей. 

– Чого не робити? – перепитала Богданка і зробила геть те саме. 

Якби Анджей міг бачити, він би точно помітив, як я залилася червоним від сорому. Толку з того, що я пояснювала дочці? Вона все одно вчиняла по-своєму, хоч кілок на голові теши. 

– Отак не роби руками, – він потрусив аналогічно їй перед носом. 

– Чому? 

– Бо це неприємно. 

– Але ж ти не бачиш, – простодушно заявила Богданка. 

– Господи, вибачте, – не витримала я і кинулася рятувати ситуацію, яку вже неможливо було врятувати. – Данусю, ану геть звідси! Що я тобі казала? 

– Не можна говорити з незнайомцями. 

– Правильно. А ще неввічливо так поводитися.

А ще сьогодні діють знижки на книги моїх колег:

Під знаком меча і корони

Виклик кинуто

Парі прийнято

Зіграй мою наречену. Наречена для боса

А ще для вас - подарунок у кожному оновленні книги "Я відчуваю тебе" протягом трьох днів, починаючи від сьогодні. Ввечері подарунок зникатиме )) Встигніть знайти! 

Щиро ваша Ліна Алекс