Нехай Новий рік здійснює мрії і окриляє!

Привіт!

Святкові клопоти охопили всіх нас, іноді катастрофічно бракує часу, щоб почитати книгу, та я дуже вдячна своїм читачам, котрі активно продовжують вболівати за долю моїх героїв. Мені надзвичайно приємно читати ваші  відгуки, і от нещодавно одна читачка запитала, як мені прийшла в голову ідея роману  "Містянка" Я замислилася, бо то була цікава і не зовсім звичайна історія -  така, що в одному коментарі важко всю її вмістити. Тому й вирішила розповісти її в блозі.

Хочу зізнатися, що книгу про людей, які вміли літати, я писала ще в дитинстві. Правда, там була зовсім інша історія, дещо казкова, але її героїню також звали Марта. Колись це ім'я мені наснилося, і я той сон досі добре пам'ятаю. Знаєте, іноді таке буває - коли ти спиш і ніби дивишся фільм, і якась частинка твоєї свідомості хвилюється, що не зможе цього всього запам'ятати. Тоді я прокинулася і відразу записала ту історію. Але потім забула про неї на багато років.

І от  три роки тому, розбираючи свої "архіви" і гортаючи старі записники, прочитала ту маленьку казку і подумала, що з цього можна було б зробити повноцінну книгу. Якраз тоді, улітку, ми з групою колег-авторів організували "супергеройський" челендж.

Але, якщо повернутися до моєї "Містянки", то я збиралася саме про неї написати оповідання на челендж... але не змогла вкластися в маленьку кількість знаків. Душа просила простору)) Тому я тоді вирішила зробити супергероїнею мою ученицю мага Емері, а про Марту написати пізніше більший за обсягом твір... і благополучно відклала його в "довгий ящик".

Поки не прочитала два роки тому  про оголошення конкурсу романів "Супергерой поруч", і зрозуміла - це таки знак долі, щоб я взяла й дописала "Містянку". Звичайно, довелося розширювати сюжет, додавати нові пригоди, нових героїв, та, думаю, це пішло історії тільки на користь. Мені самій дуже вона подобається. 

Жанр "міське фентезі" я вибрала через те, що з задоволенням читаю книги авторів, які в ньому працюють:  Марини та Сергія Дяченків, Дари Корній, Тали Владимирової, Галини Пагутяк, Нати Гриценко, Наталії Матолінець, Лади Лузіної, Світлани Тараторіної, Ярини Каторож.

Мені дуже сподобалося, як про міське фентезі написала письменниця Альона Нойвілль, авторка фентезійного роману "Нічна" : "Щодня, з ранку до вечора, ми несвідомо скоряємося ритму міста, в якому живемо. Рухаємося звичними маршрутами, купуємо молоко в крамничці біля дому, тікаємо з роботи раніше, аби не стояти у заторах. І все одно стоїмо. Не важливо, людина ти чи інше створіння, змушене жити між людей, - усі ми заручники глобалізації. Пристосуванці. І найбільший виклик для нас - зберегти власну особистість. Насаджене прогресом і запрограмоване природою завжди будуть по різні боки барикад. Боротьба за здоровий глузд ставатиме усе важливішою в умовах сучасного міста.

Футурологи прогнозують, що за якісь десять років наш світ стане світом мегаполісів, де можливості чекатимуть на кожному кроці. Не людина має бути привабливою для міста, а місто - для людини. У запеклій боротьбі за увагу компанії і корпорації, які  зазвичай містами й керують, можуть перетнути межу. Місто стане зручною в'язницею, де людину запевнятимуть : у тебе є все, що необхідно. Працюй завзято, ти не можеш втомлюватися - навколо ж краса, яку ми створили саме для тебе. Будь вдячний. Лишайся тут назавжди. У полоні мегаполісу змінюватимуться цілі покоління, не відаючи, що їх приручили, ніби щурів, підсадили на солодку ілюзію. Якщо черпати ідеї в футурології, місто  може отримати роль ширми, за якою приховуватимуться справжні антагоністи  - люди, закохані у гроші і владу..."

Саме так відбувалося і з моєю героїнею Мартою. Вона поступово з наївної і сповненої бажання всім допомогти дівчинки перетворилася на людину, яка сумнівається і намагається розібратися, що таке добро і зло, і в чому, власне, полягає наше призначення у цьому житті.

А хто ще не знайомий з "Містянкою" — швиденько зазирайте, це одна з тих книг, яка ідеально підійде для читання у новорічну ніч! 

Тільки сьогодні до кінця дня на книгу діє знижка! Запрошую до читання!

7s1U-C4dSLu1ibpRRDxdv3sqYNxG1OiurfklDBgpkfImhnyjYieUyKDylB5ddDipOdiYrQaLn7DerWdHioqZFptqo75xnt-KermjI2R_tx1HdkzdxBoAg_McHwOwas3d_4HCzq9db5nL31fALkGSPZdiQ6H0vrzWJkq7seJyeAauemY1lPAjWx2V_lqspw

 

З прийдешнім Новим роком усіх нас! Миру, злагоди, здійснення мрій і задумів, побільше маленьких див кожного дня! Обіцяю в новому 2023 році подарувати ще більше цікавих та захоплюючих історій!

 

5 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Лео Нур
31.12.2022, 21:01:21

З новим роком))))

Мар'яна Доля
31.12.2022, 22:53:46

Лео Нур, Дякую! Вас теж з Новим роком! Бажаю успіхів, натхнення, багато чудових книг!

avatar
Ема Ноель
31.12.2022, 16:41:39

Дякую за привітання, перемоги й натхнення на нові цікаві історії)

Мар'яна Доля
31.12.2022, 16:54:43

Ема Ноель, Дякую! Навзаєм! :)

avatar
Моя біла пані
31.12.2022, 15:32:26

Історія створення дуже інтигує, обов'язково ознайомлюся з книгою)

Мар'яна Доля
31.12.2022, 15:51:43

Моя біла пані, Дякую! Буду дуже рада, якщо книга вам сподобається))

avatar
Устина Цаль
31.12.2022, 13:34:31

Яка цікава історія про "Містянку"!
Бажаю в Новому році ще більше натхнення і цікавих ідей!)

Показати 2 відповіді
Устина Цаль
31.12.2022, 14:03:11

Мар, Дякую❤️

avatar
Богдана Малкіна
31.12.2022, 11:37:03

Дуже цікава історія книги)

Показати 3 відповіді
Мар'яна Доля
31.12.2022, 13:58:27

Богдана Малкіна, ❤️

Інші блоги
Як" прорватися " ,"досягти успіху " і "перемогти"
Читаю дуже цікаву книжку "Оповідь " Роберта Макі відомого американського сценариста, теоретика мистецтва написання кіносценаріїв . Цитата : Як" прорватися " ,"досягти успіху " і "перемогти у творчій
Книга "Мрію про маму на Різдво" завершена
Привітик! Рада повідомити, що різдвяна книга МРІЮ ПРО МАМУ НА РІЗДВО завершено. Я залишаю цю книгу безкоштовною, тому що це стало моїм подарунком читачам на різдвяні свята. Наразі пропоную поринути у дорослу книгу
Оновлення Бути поруч з тобою
Шановне панство! Зарання прошу вибачення із затримкою оновлень. Оновлення роману буде на вихідних. Чесно, так навідкидалася снігу за ці три дні, що просто немає сил ні до чого... Спина клинить, і повернулася давня
Кінець??? Чи початок??? А як у Вас це було?..
Чи знайоме вам відчуття, коли здається, що це — фінал? Глухий кут, за яким лише темрява. А потім — бах! — і з’ясовується, що це був не кінець, а лише гучний старт чогось неймовірного, про що ви навіть мріяти не наважувалися. Нещодавно
Я пишу про майбутнє, бо теперішнє мене лякає!
Мені було 12, коли я вперше усвідомив, що найцікавіші питання не мають простих відповідей. Що буде, якщо ми колонізуємо інші планети? Як зміниться людство, коли штучний інтелект стане розумнішим за нас? Чи зможемо ми залишитись
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше