Мирного дня, мої любі читачі!

Увага! Багато літер))))

Для мене давно стало доброю звичкою прощатися з роком, що минає, підбиваючи його підсумки. Проте цього разу я довго себе питала, чи доречно це? Та все ж, здається, краще по змозі не відмовлятися від звичних речей, щоб створювалося відчуття того, ніби все, мов завжди. І це просто черговий рік, який мине і забере все погане. А його в 2022 було аж забагато. Хочеться розповісти, що вперше в своєму житті я не маю святкового настрою і не планую святкувати Новий рік, але, певно, це почуття спільне в усіх українців...

То що ж було в 2022 році? 

Січень, лютий... і 24 лютого, яке, здається, триває й досі. Це був найстрашніший рік, найскладніший, найтривожніший, найсумніший, всі спогади печуть у серці... він був сповнений втратами... знайомих і незнайомців, але саме "незнайомців", а не "чужих". Бо цей рік показав, що ми дуже сильна нація, здатна об'єднатися в важкі хвилини. І тому ми всі рідні. Не було того, що болить менше і більше. Кожне місто, кожен військовий і цивільний, кожна дитина, що стали жертвами цієї війни, завжди залишаться болем у серці України.

Чому я пишу про війну зараз? Тому що вкладаю найщиріші бажання, що в Новому році вже не писатиму. Точніше писатиму, але лише в минулому часі, обов'язково кожен раз вказуючи знаменну дату перемоги - початок 2023 року. Це моя найбільша мрія.

Що ще я пам'ятатиму про 2022? За що можу йому подякувати? Про які досягнення можу розповісти, щоб зробити цей блог подібним на минулорічні?

Жива. В Україні. Поруч з рідними. Досі пишу книги, хоч часом це морально важко... а часом дуже складно вписатися в графіки вимкнень світла і інтернету. Завела кішку, вона трохи заспокоює мої нерви. Здається, важливішого й не придумати...

Але давайте веселіше. Адже насамперед я пишу цей блог, щоб подякувати всім тим, хто був поруч у найскладніший рік.

Дякую тим, хто в перші ж дні війни писав мені, з хвилюванням уточнюючи, чи я в порядку. Ви - мій скарб. Я ніколи цього не забуду. Дякую всім моїм читачам, які повернули до роботи з стану розпачу, своїми натхненними відгуками вселили бажання писати щось веселе, світле, добре, аби поринути в роман і знайти в ньому світ без повітряних тривог. Дякую моїм подругам-колегам, які підтримують, мотивують, підказують, дарують натхнення! А також дякую моїй співавторці Анні Пахомовій, працювати з якою для мене суцільне задоволення. Я вас усіх дуже сильно люблю і вдячна долі за те, що знайома з вами!

Завдяки вам в цьому році народилося 7 моїх книг, 2 з яких у співавторстві з Анною Пахомовою. Для мене це дуже радісно, адже спершу я не вірила, що й одну напишу. Мені дуже хочеться залишити посилання на кожну з них, адже в них мої мрії захистити вас від страшної буденності і подарувати можливість хоч на трохи "втекти")))

Та єдина, яку він шукав

Історія незаконнонародженої дочки короля і її шлях до трону.

Ти - моя пристань

Ти - моя доля

Книга-дилогія, присвячена забороненому коханню між дочкою султана і сином моряка.

Вчись казати "ні"

Невелике оповідання про перше кохання. СЛР

Вчись казати "так"

Роман-продовження попередньої історії про складний шлях героїні до істинного щастя.

Принц на один бал, або Не беріть в хрещені леприкона

І, звісно, моя гордість - надзвичайно веселий добрий роман у жанрі гумористичного фентезі, написаний у співавторстві з Анною Пахомовою. Історія про принцесу, яка кидає в натовп обручку, щоб вибрати нареченого, бідного хлопця, що живе зі злою мачухою і її синами, та фея-п'яничку... а, і ще принц-суперник і безліч кумедних пригод чекають на вас.

Математика. Кохання. Мандаринки

Наш з Анною новорічний слр. Історія про сувору директорку школи - самотню маму та мажора, який змушений стати сільським вчителем в антуражі Карпат, гумору і передсвяткової метушні.

Крім того, 2022 маю подякувати за видану на папері книгу "Сяйво обручки". Це було ще однією моєю мрією.

Що ж, 2022, прощавай! І забирай з собою все те погане, що ти приніс нам!

2023, ми маємо великі надії на тебе! Не підведи, прошу!

Плани на 2023!

Про що я мрію надалі? Про мир і спокій на моїй Україні в кожній хатині нашої чудової країни, про перемогу і відновлення, про повернення і загоєння ран.

А особисто для себе - зберегти те, що маю.

Вже зовсім скоро на Букнет стартуватимуть 2 моїх романи. Я сподіваюся, що зможу їх презентувати вам в найкоротші терміни. Тож, зустрічайте мій маленький анонс.

"Кохання (не) забути. Заручені долею" - слр.

"Обрати наречену" - ще одне королівство.

На яку новинку чекатимете?

Ну, і наостанок, хочу привітати вас з тим, що цей рік завершується! Нехай наступний здійснить наші надії!

Мирного 2023!

З любов'ю Юліанна