Вітаю любі читачі! Вітаю вас з Різдвом Христовим, хай трохи і з запізненням та все ж, як каже моя мама "Краще пізно, ніж ніколи".

Зараз у кожного з нас купа справ та турбот, та й просто зимові свята це час для сім'ї. Я розумію та підтримую це, бо й сама така. 

Тому оголошую про новий розклад виходу книги "Повернути Лілею"

Книга на майже на фінішній прямій, і виходитиме через день, але регулярно. Я все ще чекаю і радію зворотньому звязку, від вас, любі читачі.

Цитата:

 

Я дав всі необхідні свідчення, розповів все, що знаю. А далі все  буде по закону. Вийшов звідти з впевненістю, що все зробив правильно. І взагалі, вже давно мав дати свідчення та відкрити кримінальну справу.

Зрештою, з Мирославом ми вже давно не друзі, чому б це я мав жаліти його? Ніякої жалості до ворогів, інакше можу отримати ще й ніж у спину. Діяв чітко по закону, тому до мене запитань не буде. А якщо й будуть, то я готовий відповісти на будь-які з них.

Справи завжди вів чисто, а все інше владнається. Жодних хвилювань чи паніки. Я чітко знав, що буде далі, і які мої дії. Кожен крок. Мав і потрібну суму для викупу приміщення збанкрутованої компанії.

Я багато місяців готувався до цього, і з одного боку залучив найкращих спеціалістів до справи, а з іншого робив все максимально приховано та тихо, щоб не було зайвого розголосу. Не хочу, щоб Мирослав знову вийшов сухим з води, не цього разу.

 

Катерина після смерті коханого, дізнається, що він по собі залишив таємницю. Вона не може  далі існувати удаючи ніби в її житті все добре. Тож єдиний  шлях який вона для себе бачить - втеча, від  роботи, рідних та своїх проблем. 

Максим -  сільський хлопець, життя якого полетіло шкереберть і він продовжує ускладнювати ситуацію алкоголем. 

Обоє в прірві - а витягне їх  добровільна місія. 

Африка -  дикий світ, спека та небезпека на кожному кроці, але вони приїхали, щоб допомогти нещасним дітям. Та чи зможуть герої врятувати себе? Що спільного у цих двох?

Дякую, що залишаєтеся зі мною! Вражайтеся, та діліться враженнями!