Фінал! Можна почитати книгу повністю))

Доброго дня, мої любі

ЗАВЕРШЕНО драматичний, емоційний і гарячий роман

про протистояння двох сильних особистостей

"ДИВИТИСЯ ЗАБОРОНЕНО"

Вона – улюблениця долі і улюблена донька свого впливового, заможного батька. Саме про таких кажуть: «народилася із золотою ложкою у роті».

Але чому ж тоді саме вона зараз стоїть НА КОЛІНАХ перед геть незнайомим чоловіком від якого залежить не тільки її майбутнє, але і життя її батька?

Принижена, без права голосу, зобов’язана виконувати будь-які, навіть зовсім збочені, забаганки того, обличчя котрого не має права побачити…

У Всесвіту дуже специфічне почуття гумору. І вона в цьому вже встигла впевнитися особисто.
Як тепер вижити, врятувати батька і не втратити себе?
____________

Гаряче, дуже відверто, на межі емоцій…

– Гарна… – Низький, чоловічий голос резонансом пройшовся по моїм натягнутим нервам. Зусиллям волі мені вдалося втриматися, щоб не затремтіти. – Ну подивимося, що ти вмієш.

Жодних емоцій! Тільки не зараз... Тільки не перед цим чоловіком. Може це і безглуздо, враховуючи навіщо і для чого я сюди прийшла. Але мені здавалося, що я розвалюся на частини, якщо дозволю страху захопити себе. І тим паче жодної своєї емоції я не хотіла йому показати.

Чуже, повільне, важке дихання почулось зовсім поруч.

Слух – це єдине, що в мене зараз залишалося. Бо на очах була пов’язка, яка позбавляла можливості хоч щось побачити. А торкатися до цього чоловіка я мала право лише за його згодою.

Так було передбачено договором, який ми підписали раніше.

Смішно звучить, враховуючи ЩО САМЕ було прописано в тому договорі. Сміятися мені хотілося менш за все, бо за тим «договором» я… продавала себе.

До всіх цих останніх подій я думав, що то лише пафосні вигадки із претензією на безапелятивну мудрість. І тільки коли ступив на стежку особистої помсти – до кінця зрозумів, наскільки глибокий сенс в цій фразі. Бо все що я робив, бажаючи помститися Діані – руйнувало і мене самого.

Ніколи в житті я не думав, що буду мати підстави мститися жінці. Але певні трагічні події примусили до цього.

І не помститися не міг. Бо через цю жінку, я втратив дуже близьку мені людину.

Я жодним чином не сумнівався, що роблю все правильно. Що це просто здійснення певного варіанту всесвітнього правосуддя.

Але із кожною зустріччю, з кожним разом, коли я бачив її тремтячи губи і руки, розумів що не можу залишатися байдужим і холодним. Я мав бути таким. Я повинен був бути максимально жорстоким і жорстким щодо неї. Лише за межі договору не міг виходити.

ДАЛІ ТУТ...

Захоплюючого читання!

Ваша руда бестія ;))

ТГ-канал про мої книги на БУКНЕТІ