Вибачте, любі, на жаль, кляті сусіди з їх психічними розладами впливають на графік відключень електрики, то ж продочки "Пампушки для боса" трошки забарилися. Але сьогодні вже з'явилося свіженьке оновлення. то ж запрошую до читання)))

Ну й кусь для апетиту)))
 

- Олег… чесно? – раптом розізлилася вона. – Що ти від мене хочеш? Щоб я слухняно поводилася, наче чемна й вихована дівчинка й не створювала тобі проблем? Я зроблю так, як вважатиму за потрібне. Дізнатися, чому я опинилася тут – ваше завдання. Не моє. Мені взагалі на це начхати. В мене лише одне бажання й потреба – повернутися додому, поки моя родина не почала панікувати й шукати мене. А ще, як я розумію, доведеться розбиратися з усім тим лайном, що ти створив. Твоя голівонька чудово все спланувала, тільки от не подумала, кого тягатимуть правоохоронці найбільше. Тільки не роби такі великі й здивовані очі – мене, мене вони тягатимуть! Якось дивно – влаштовуюся на роботу, хоча навіть серед претенденток не була, нахабно користуюся власним становищем, змушую тебе підписати довіреність на тимчасове управління компанією поки ти (знову ж таки геть раптово й неочікувано!) їдеш у відрядження. А потім, наче вишенька на торті – гинеш за нез’ясованих обставин, лишаючи все мені.

Нокаут! Повний! Так на власні дії Олег ще не дивився. А дівка ж правду каже – проблем він їй створив чимало.