Зараз здавалося, що я самотніший ніж будь-коли раніше, я чітко усвідомив, що ні гроші, ні одноразові зв'язки не дадуть мені внутрішнього спокою.

Дужче всього, я хотів сім'ю. Я хотів, щоб ці порожні стіни наповнилися ароматами жіночих парфумів, шафа жіночим та дитячим одягом. Щоб місце на ліжку біля мене не було порожнім, щоб не треба було вечеряти самому, і щоб прийшовши додому мене зустрічала дружина з вечерею. Хай не щоразу, але хоч інколи. Все це я бачив у своїх батьків, це приклад ще з дитинства. Для мене це була єдина правильна модель сім'ї. То ж де я помилився? Чому моє життя полетіло шкереберть? Як відновити баланс, та як не налажати знову?

Читати тут!