Ніч не для сну, а для проди)
Дівчина зло зиркнула на мене, але увійшла.
Закривши двері, я сперся на них схрестивши руки на грудях і роздивляючись, як світло від вогню в каміні грає на довгому каштановому волоссі.
– Я не твоя Лерда, припини мене так називати!
– Я можу називати тебе, як мені заманеться, дівчинко.
Вона роздратовано фиркнула і стисла руки в кулаки.
– Що далі? Де ми?
– В моїх покоях.
В її очах промайнула паніка.
– Навіщо ми тут? – спитала вона напружено.
– Щоб ти могла дати мені те, що мені потрібно, кохана.
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати