Додано
30.11.22 20:18:51
Герої, які нас змінюють
Привіт, Букнет)
Поки писала проду на «Відьмину службу кол-центру», помітила за собою смішну річ — якщо сильно хвилюватись за своїх героїв, можна здуріти. В книзі є балакучі предмети — диван, барна стійка, килимок. І от якщо в людей вживатись легко, то коли я починаю думати за дивана, то відчуваю ніби і сама стаю ним. Знаходжу багато спільного, типу кругозору, який зводиться до суцільних дуп.
А з яким неживим предметом ви себе асоціюєте? Чи був якийсь герой із вашої книги, який змусив вас стати схожим на нього?
Юлія Богута
1247
відслідковують
Інші блоги
Привіт, дорогенькі! Сиджу, переглядаю блоги, і думаю собі - я жодного разу не написав про спроби з віршем-пʼєсою «Заборонене кохання», до того ж доволі відверто еротичного.. Мені здається, що коментарі тут зайві.
Шановні читачі! Як і обіцяла, вже сьогодні починаю викладати нову книгу - "Дружина-потраплянка під прикриттям". Хотіла зробити це ще вранці, втім обставини виявилися проти мене) Але все одно вирішила не відкладати
Привіт усім! Як автор, я часто замислююся над тим, що нас надихає творити, писати, вигадувати нові світи та історії. І хочеться почути, що надихає вас! Особисто для мене джерела натхнення дуже різноманітні. Наприклад: Комп'ютерні
Один із викликів, який супроводжує мене під час написання, — це бажання "перескочити" через усі деталі та скоріше дійти до фіналу. Здається, ніби історія вже жива в моїй уяві, і хочеться миттєво поділитися всім —
Вітаю, любі!) Сьогодні я зайшла на Букнет і зрозуміла, що все-таки не стою на місці. Моя книга-антиутопія "(не) одна під дощем" посідає 15 місце (постійно стрибає туди сюди, але бодай вже на першій сторінці) у жанрі. Та
9 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПершим спав на думку процесор, бо постійну гружусь з приводу та без))
Непогано було бути камінчиком. Все, що від тебе потрібно, це просто лежати, і так усе життя. Люблю спокій та рівновагу)))
Напевно, із лампочкою, коли її вмикаєш - відразу все стає просто, зрозуміло, нестрашно, кольорово.
Але не варто надто сильно порушувати особистий простір та набридати, бо може обпалити крильця)))
А я, напевно, була б барною стійкою - тільки дуже, дуже погіршений варіант - вороги б не виживали)
Я, певно, схожа на списану ручку.
Юлія Богута, Мабуть, щоб писали каліграфічно) але не переживали щодо помилок. Їх можна зачеркнути)
З неживим предметом? Хм... Може, з окулярами, які я вічно десь забуваю і ходжу всюди шукаю, але без них, як без рук)) Отака і я в житті непомітна, але без мене некомфортно))
А щодо героїв... Мені дуже близька по духу Міра з моєї книги "Пройти під веселкою", через те, що вона схожа на мене як дві краплі води))
Юлія Богута, Темно-червоного, чи бордо))
З неживих предметів я, мабуть, на комп'ютерну мишку схожа: без кінця кудись тицяю))) А в героях в кожному є щось від мене, і є щось, що хотілось би й собі перейняти, бо їм видала, а собі не залишилось))
Лара Роса, Чудові слова))(
Я мабуть голосовий помічник, такий собі робот балакучий, бо дома лише я знаю, що в нас їсти, де що лежить, як що працює і о котрій кому вставати годині)
Лоре Лея, Він просто ліниться)))
Тут без меблів здуріти можна))) Ти там тримайся, щоб дійсно не збожеволіла)) Хоча в нас все схоплено)))) Я себе бачу лише ноутбуком))) Здається, я на кожного свого героя схожа)))
Юлія Богута, Теж так думаю)) Дякую))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати