Доброго недільного ранку, дорогі читачі та автори! Сьогодні стартувала моя новинка "Поневолена". 

Анотація:

Правду кажуть, що на чужому горі щастя не збудуєш. Але я була занадто засліплена відчуттям перемоги, аби думати про якісь старі приказки. Чоловік, якого я забрала в іншої, виявився безжалісним тираном, а моє життя з ним — зовсім не схожим на казку, яку уявляла. Він ненавидить мене, знущається, а про  якесь кохання навіть мови нема.

Тому коли одного дня його колишня приходить у наш дім та пропонує поїхати разом з нею невідомо куди, я наважуюся втекти, забравши з собою нашого сина.

І, здавалося б, коли життя нарешті налагоджується, у мене знову з'являються почуття до одруженого чоловіка…

Уривок з 1 глави:

— Твої речі в гардеробній у сумках, — відповідаю їй з неприязню та збираюся йти геть. Чесно кажучи, я не вірила, що вона за ними повернеться. Все ж після їхнього розлучення пройшло понад три роки. 

— Карино, зачекай! — виривається у неї. 

Розвертаюся й дивлюся в її очі, сповнені жалості. Ніби це може мені допомогти. Ніби врятує від ката. 

— Це… він? — бачу, як тремтить її нижня губа. Ревіти надумала? Ні, дорогенька, в цьому домі не місце сльозам. Тут за них карають.

— Сама собі набила, — скептично відповідаю і підвищую трохи голос, — твої речі в гардеробній. Гостинного чаю не буде.

Вона ще щось хоче сказати, але я вже не слухаю. Просто йду на кухню, аби приготувати для Корнійка обід. Зовсім скоро він прокинеться і проситиме їсти. 

Ставлю каструлю на плиту, наливаю в неї молоко. Він обожнює манну кашу з маслом. Стою і дивлюся, як повільно закипає молоко, швидко підіймається майже до країв. Засипаю крупу та продовжую стояти над плитою. Щокою скочується сльоза, закриваю очі та намагаюся прогнати душевний біль. 

Чому вона не прийшла раніше? Чому чекала три роки? Здається, Віктор згадував, що вона покинула столицю. 

Чи варто йому казати про візит колишньої? Востаннє, коли я згадала при ньому її ім'я, тиждень не могла нормально дихати після побоїв. Можливо, сам здогадається, коли побачить, що речі колишньої зникли.

Дякую за увагу! Всім мирного неба, тепла та світла!