Книга завершена ✨

З самого ранку посмішка не сходить з мого обличчя). "Вовчий капкан" завершено і я отримую стільки чудових і теплих коментарів. Це неймовірно надихає. Дякую, що йшли поруч зі мною в цій історії. Хочете трошки закулісся?)

Хай. Зізнайтесь чесно. Хоч раз у житті ви закохувалися в персонажа, якого в реальності обійшли б десятою дорогою. Того, хто ревнує. Контролює. Мовчить тижнями. Ламає, а не лікує. І все ж… ви його любили. Чому? Він

Невеличкий візуал до вчорашнього уривку, трохи тексту й нагадування, що історія бере участь у флешмобі “Різнобарвне кохання” Гра без згоди — Ну що ж, — сказав я рівно, хоча голос під маскою лунав глухо, ніби

— Ти їв сьогодні? Ліліан лише розгублено кліпав очима. — Здається, так… Можливо, — але під моїм поглядом він знітився. — Я не пам’ятаю, — пробубонів ледь розбірливо. Тобто ні. — Хтось тут жалівся

Наречена для Характерника | Розділ 35 Вона не готувалася до війни. Вона просто не змогла дивитися, як темрява забирає дитину. Тіні прорвали коло. Січ палала страхом. Остап бився, як безсмертний. Але вперше за століття темрява