Маєш світло - дай людям проду. ;))

Доброго дня, мої любі

(за чудовий візуал наших реалій дякую творчій Таї Стрельцовій)

Досить актуально в наш час? Чи не так? ;))

Отже, ваш автор знову зі світлом, а ви, мої любі читачі - із продою!

Тільки що виклала зовсім свіжесеньку

в гумористичний і нетрадиційний роман

"СОЛОДЕНЬКИЙ ПАМПУШОК ТА БОС-ЛАСУНЧИК"

Даня дуже намагався стримуватись при мамі. Все ж таки Ярослав – це перший чоловік, якого вона бачила поруч із ним. Одна справа змиритися з нетрадиційною орієнтацією сина. І геть інша – бачити, як він обіймається та цілується зовсім не з дівчиною.

Але як він не намагався, не зміг утриматися за вечерею, щоб не кидати на Ярослава закохані погляди, не намагатися випадково доторкнутися до нього. Хотілося більшого. Наприклад, залізти на руки до Яра та довго його цілувати.

Даня був дуже тактильним. Притулившись до Ярослава, заплющивши очі і посміхаючись до вух, наче в кокон щастя поринав. І те, що Яр був жадібним на обійми та дотики у відповідь – його завжди дуже тішило.

Зараз же, після їхньої сварки, «відлипати» від коханого чоловіка взагалі стало складно. У Дані ніби голод якийсь утворився. Скільки б уваги не отримував від Яра, йому все одно було замало.

– Сина, їж давай. – смикнула його мама за вечерею. – І не свого чоловіка очима поїдай, а он запіканку краще, доки вона тепла. Я що, даремно стільки наготувала?

Даня ткнувся очима в тарілку і зніяковівши трохи почервонів. Ярослав же відверто розсміявся.

– Тамаро, будь ласка, не позбавляйте мене таких жадібних поглядів вашого сина. Саме ці красиві та добрі очі вкрали мою душу. – Яр без сорому погладив Даню по долоні, що лежала на столі. – А пампушки взагалі полонили.

ДАЛІ ЧИТАЄМО ТУТ...

Захоплюючого читання!

Ваша руда бестія ;))

ТГ-канал про мої книги на БУКНЕТІ

Запрошую))