Ніколи не чула, щоб чоловіки обговорювали свої почуття один з одним, хіба що у вигляді підколів. Можливо, вони відкривають душу лише при відсутності свідків з жіночої сторони, але зізнаватися в цьому не хочуть) А ви як думаєте?

Нова глава роману від імені Дениса вже на сайті та переплітається з темою, яку задала минула Христиніна – дружньої підтримки. Але, на відміну від розмови дівчат, хлопчача пішла по іншому сценарію. 

***

«- Чому просто не взяв її, якщо хотів?

- Крім того, що вона не річ?

- Ого, які слова. Теж відшила, значить.

Щоб не бачити задоволену усмішку Влада, перемикаю всю увагу на приготування кави.

- Ні. Просто нічого не вийшло.

- Це і є визначення слова «відшила».

- Ми зустрічалися, тож воно не підходить.

- Тобто «зустрічалися»? Ти дарував їй квіточки, в кіно водив, на море возив, але так і не завалив? А, ну тоді «відшила» реально не підходить. Тут швидше «продинамила», «не дала», «обламала», «розвела».

- Я міг з нею переспати, але не став.

- Ага, звичайно».

***

Також запрошую до збірника оповідань «Легке кохання». Нова історія «Завоювати киянку за три дні» вже почалася. Ділюся маленьким уривком:

«Мені подобається моє життя в селі, крім одного моменту. Насті Герасименко. Точніше вона не момент, а найгарніша дівчина з усіх, кого ви зустрічали. 

При першому погляді так не здається. Очі карі, волосся їм в тон, обличчя миловидне, але без особливо видатних рис, а губи навіть тонкуваті. Якщо порівнювати, то навіть в нашому селі були дівчата вродливіші.

Проте варто помітити, як кінчик її носа смішно рухається при кожній емоційній фразі – і все, ви пропали. Принаймні, зі мною сталося якось так».