https://booknet.ua/.../odruzhus-z-princesoyu-nedorogo... Оновлення після 24:00. Розділ від Інгвара.

"Поки що нічого підозрілого не бачу. Ніби все гаразд з цією любителькою брюнетистих конюхів.

І голос мелодійний. І манери на висоті. Якщо мене не дурять, і вона справжня принцеса, що з мене вимагатимуть за її руку?

Ну явно одним супроводом до батьків справа не обійдеться.

- Не лякайте мене, сір. - продзвенів голос, в порівнянні з яким всі інші - гидке вороняче каркання. - Коли ви починаєте глибоко замислюватись, треба готуватись до найгіршого.

- Що за дивні фантазії, Номе? Я, гм, просто милуюся красою принцеси.

Принцеса миттю повернула голову в мій бік, рвучко встала з-за столу, перекинувши стільця, і вибігла з зали так, наче ніякої пов'язки на очах у неї не було.

- Мені все ще треба сподіватися на краще, сір, чи уже писати заповіти? Я, наприклад, можу заповісти лютню рідній Академії. А от кому заповісти Заю, щоб не з’їли й гриву розчісували? - пробурчало голодне і тому особливо злюще чудо в береті.

Знову підколює. Але не присікаєшся. Ввічливо. І питає по ділу.

- Сподіватися? Скажи, паж, тільки чесно, коли це тобі допомагало?

- А що допомагало - йти просто в розставлену мишоловку, де замість смаженого сала якась дівчина із зав’язаними очима? Невже ви, сір, повірили, що це принцеса?"

https://booknet.ua/.../odruzhus-z-princesoyu-nedorogo...

Іноді ми вибираємо шлях,

підкорюючись не розуму,

а велінню серця.

На ньому нас чекають

найсильніші переживання

і найяскравіша любов -

неможливе кохання

(Дух заколоту)

Наречений Мони мовчить і уважно придивляється до цих двох - лицаря і пажа. Впізнав чи ні?

І нащо йому Інгвар аж настільки, що він збирався посилати за ним сенешаля, який вміє ходити крізь стіни?

Нащо йому Мона - щоб стратити, чи щоб одружитись?

Оновлення після 24:00. Розділ від Інгвара, наступний буде від Мони.

Дякую за додавання історії до бібліотек, підписки й окремо - за посилання на книгу в соцмережах. Зараз ваша інформаційна підтримка особливо цінна, мої найкращі у світі читачі!

Якщо наступні розділи виходитимуть не зовсім відредаговані, це означатиме, що у нас знову нема світла. І ви бачите варіант, поставлений на автоматичне відтворення, щоб публікація не переривалася.

Але вам все одно буде що почитати, поки нашу енергосистему штормить.

Обіймаю вас всіх, якщо можна.

Бажаю нам з вами світла і тепла.

Бережіть себе і читайте гарні книги