Примхи пізньої осені

А ви любите листопад? 

Сиро, сумно, холодно, ще й світло вимикають((

Герої моєї книги “Два життя” теж не дуже любили цей місяць. Але саме тоді з ними трапилася пригода, яка змінила усе їхнє життя…

Він - власник великої телекомпанії, що спеціалізується на розважальних шоу. Багатий і впливовий, проте незадоволений власним життям, яке вважає прісним і нецікавим. Вона - розлучена жінка з "проблемною" дитиною та купою матеріальних негараздів. За всіма законами логіки і здорового ґлузду, ці два життя, як дві паралельні лінії, не повинні були перетнутися. Але десь щось пішло не так…

Стояла, тремтячи від холоду, обійнявши себе однією рукою, а другою притискала до вуха телефон.

— Ірино Олександрівно, доброго ранку! Ми вас не потривожили?

— Зовсім ні! — життєрадісним голосом із розряду "для клієнтів" відповіла Ірина. — Доброго ранку, слухаю вас!

— Ви залишали своє резюме для участі у тестуванні нової віртуальної соцмережі, — відтарабанив їй у вухо  бадьорий жіночий голосок. — Так-от, можу вас привітати — ви опинилися серед переможців конкурсного відбору. Потрібно буде, правда, пройти ще співбесіду, але вона відбуватиметься по скайпу. Розумієте, карантин…

— Так, звичайно, я не маю нічого проти скайпу, — вона зраділа. За ту гру-соцмережу обіцяли добре заплатити. Робота з дому, ще й не дуже складна ( бо все-таки грати в гру — це не те, що писати якісь зубодробильні статті на замовлення про те, чого ти не розумієш і, певно, не зрозумієш ніколи).

— Але є ще одне "але"... — жінка на тому боці слухавки на мить замовкла, неначе слухаючи якісь інструкції від невидимого співрозмовника. — Розумієте, для нашого проекту в останню мить змінили умови і локацію. Зате оплата учасникам буде вдвічі вищою. А переможець отримає сто тисяч гривень! — останні слова вона вимовила з придиханням, ніби на мить уявила себе на місці цього щасливчика.

— Змінили умови?.. А можна детальніше про це? — Ірині страшенно хотілося закурити, але вона поборола в собі це бажання. Кинула шкідливу звичку рік тому, і, здавалося, зовсім відвикла від сигарет, але в ті миті, коли хвилювалася, організм видавав звичну реакцію.

— Нічого особливого, — жінка заговорила скоромовкою. — На жаль, з соцмережею нічого не вийшло, це занадто масштабний і дороговартісний проект, його поки що заморозили. Можливо, згодом, коли криза мине… Але ми запрошуємо вас до участі в зйомках реаліті-шоу для нашого телеканалу. 

Ірина мовчала. У неї замерзли ноги і зуби вже почали зрадницьки вибивати морзянку. Не відводячи телефону від вуха, другою рукою взяла запальничку і увімкнула всі конфорки на газовій плиті, а потім ще й духовку. О, так було значно краще. 

— ...в чудовому мальовничому місці. Комфортні будиночки з усім необхідним для життя, колишня база відпочинку… — продовжувала розписувати переваги участі в новому шоу її співрозмовниця. — Братимуть участь люди різного віку і соціального статусу. Може, пам'ятаєте, колись на початку двотисячних було дуже популярним таке шоу "Останній герой"? Ну от, ми створюємо щось на кшталт нього. Лише все відбуватиметься у нас, в Україні. Старт проекту — за два тижні.

— Перепрошую, але це буде середина листопада. Там учасники що, по снігу будуть бігати? В "Останньому герої" їх хоч на тропічний острів вивозили…

— Немає в нас бюджету на тропічний острів, — голос телевізійниці став дещо невдоволеним. — Та й з виїздом за кордон зараз складно, карантин, самі розумієте. А шоу нам треба запустити на Новорічні свята, тоді якраз найширше охоплення аудиторії, люди сидять перед телевізорами і їдять олів'є… Їм усім  потрібен позитив, так, щоб забути про свої проблеми…

"Ага, дивлячись на зграю ненормальних, яких, пообіцявши великі гроші, вивезуть на природу  в таку холодригу і змусять виконувати ідіотські завдання типу бігу в мішках чи лазіння по деревах", — подумала Ірина.

Але вголос сказала інше:

— Вибачте, але я, скоріше за все, пас. У мене хворий син, я не можу його залишити. Це ж треба їхати кудись і жити там тривалий час?

— Ну, так, — погодилася невидима співрозмовниця. — Але вам добре заплатять, тож можна спробувати на цей час найняти няню…

"Ага, і для чоловіка також", — скривилися Ірина.

— Вибачте, я точно не зможу, — промовила вона. — Не варто витрачати на мене ваш час, якби то була віртуальна гра, про яку йшла мова в оголошенні — я б з дорогою душею. Але в реаліті-шоу не хочу брати участь.

— Чому? Ви нам ідеально підійшли, — телевізійниця причепилася до неї, як реп'ях до собаки. — Всі тести, анкета — просто бездоганне. Якщо справа лише в дитині — то ми можемо безкоштовно знайти людину, котра б за нею приглянула…

— Вибачте, але ні. У мене реально не вийде. Дякую вам за пропозицію.

— Ну що ж, я б радила вам ще трохи подумати. Якщо зміните своє рішення — телефонуйте. Збережіть мій номер, мене звуть Світлана.

— Добре. До побачення! 

Вона кинула телефон на стіл. Скуйовдила волосся, незадоволено поглянула на своє відображення у дзеркалі, що висіло поблизу кухонного диванчика. Який жах! Ну куди її в телевізор! 

Чорт, вона так сподівалася на той заробіток…

Але в результаті, як ви можете здогадуватися, Ірина все ж погодилась…

Що було далі — читайте ТУТ

Сьогодні до кінця дня на роман “Два життя” діє знижка!

Також знижки сьогодні у моєї колеги Анни Харламової, тож рекомендую зазирнути і до цих книг:

Брудні розмови

Непристойна поведінка

А якщо ви хочете більше спілкування зі мною, запрошую до соцмереж: 

Моя творча сторінка у ФБ

Група авторів у ФБ 

Мій Телеграм-канал

Книга в процесі "Парі на наречену" зі щоденними оновленнями та приємними сюрпризами для читачів!