Вітання усім! Сьогодні діє максимальна знижка на мою книгу "Розкраяне серце". Це друга частина дилогії про кохання Асі та Андрія, викладачки та студента. Перша частина, "Нестримне серце" є безкоштовною. 

Уривок з першої частини:

– Станіславо Вікторівно...

Голос пронизав тіло та змусив приховати тремтіння рук. Ася повільним рухом поправила волосся та підвела голову. Серце билося несамовито. Хлопець, як завжди мав привабливий вигляд – одягнутий у все чорне, акуратно й просто пострижений, але йому пасувало. Чорне коротке пальто одягнене, проте ґудзики студент залишив розстебнутими.

«Мабуть, вийде з університету, тоді застібнеться, холодно ж.» – подумала Ася й видушила з себе силуваний усміх.

– Так?

– Підпишете журнал?

Андрій не зводив з неї пронизливого погляду.

– Звісно, давай... те... – запнулась Ася.

Швиденько розписалася в журналі, віддала його Андрієві, усміхнулася й побажала веселих свят. Хлопець мовчки стояв далі. На його обличчі не відбивалося ніяких емоцій. Лише дивився отим своїм поглядом. Поводити себе незворушно ставало дедалі важче. Прикидатися, що їй байдуже до хлопця та його вчинків, доводилося з останніх сил.

– Асю... – мовив і зробив крок вперед. Ноги у дівчини підкосилися.

«Не треба! – кричало її нутро. – Я не витримаю!»

– Андрію, припиніть, – продовжила збирати свої речі, опустивши голову, – ми з Вами все вже давно обговорили. І дотримуйтесь субординації, ви ж староста, як-не-як, маєте приклад подавати.

Андрій так міцно стис щелепи, що зуби заскрипіли. Проте Ася нічого не почула, загубившись поміж своїх відчуттів. Їй здавалося, що от-от упаде прямо під ноги своєму студентові.

– З прийдешнім, Станіславо Вікторівно, – голос хлопця став хриплим, але не сердитим, – я б хотів... а втім... Будьте щасливі!

Андрій розвернувся й пішов, не оглядаючись. Ася дивилася йому в спину, намагаючись закарбувати образ хлопця у свої пам'яті, адже вони знову зустрінуться аж через три тижні. Довгі, нестерпні три тижні…

Встигніть придбати книгу за зниженою ціною, поки є така можливість!

Всім гарного настрою та тихої ночі!